Перейти до вмісту

ворог

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. во́рог вороги́
Р. ворога́ ворогі́в
Д. ворого́ві
ворогу́
ворога́м
З. во́рог вороги́
Ор. ворого́м ворога́ми
М. ворого́ві
ворогу́
ворога́х
Кл. ворогу́* вороги́*

во́-рог

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ворог-.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник ◆ немає прикладів застосування.
  2. чого. принциповий противник чого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
  3. також збірн. супротивник на війні, у воєнних діях ◆ немає прикладів застосування.
  4. перен. шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

[ред.]
  1. недруг, неприятель, противник, супротивник

Антоніми

[ред.]
  1. друг

Гіпероніми

[ред.]
  1. противник

Гіпоніми

[ред.]

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник
принциповий противник чого-небудь
супротивник на війні, у воєнних діях
шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т. ін.

Джерела

[ред.]