отрута

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	отру́та	отру́ти
Р.	отру́ти	отру́т
Д.	отру́ті	отру́там
З.	отру́ту	отру́ти
Ор.	отру́тою	отру́тами
М.	отру́ті	отру́тах
Кл.	отру́то*	отру́ти*

от-ру́-та

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -трут-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: [oˈtrutɐ]

• прослухати вимову

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. речовина, здатна спричинити отруєння живого організму або його смерть ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. перен. хтось або щось, що нестримно вабить до себе, позбавляючи спокою ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   2. перен. хтось або щось, що згубно впливає на кого-, що-небудь, морально розкладає, розбещує когось ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. перен. злість, ненависть ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• трупна отрута
• швидкодійна отрута, швидкодіюча отрута

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
дієслова: отруїти

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• [СУМ-20]