Дубровиця

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Дубро́виця	—
Р.	Дубро́виці	—
Д.	Дубро́виці	—
З.	Дубро́вицю	—
Ор.	Дубро́вицею	—
М.	Дубро́виці	—
Кл.	Дубро́вице*	—

Дуб-ро́-ви-ця

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Дубровиц-; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. назва кількох населених пунктів в Україні ◆ немає прикладів застосування.

Гіпероніми

1. місто

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: дубровицький

Етимологія

Від апелятива дубровиця ??

Переклад

Список перекладів
Івритhe: דומברוביץ Їдишyi: דאמבראװיצע Англійськаen: Dubrovytsia Білоруськаbe: Дубровіца Польськаpl: Dąbrowica Російськаru: Дубровица

Джерела

• Словник УЛІФ: Дубровиця
• Словник УЛІФ: Дубровиця
• Коваль А. П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. — Київ : Либідь, 2001. — С. 74.
• Орфографічний словник Українського мовно-інформаційного фонду НАН України