Перечин
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Перечи́н | — |
Р. | Перечи́на | — |
Д. | Перечи́нові Перечи́ну |
— |
З. | Перечи́н | — |
Ор. | Перечи́ном | — |
М. | на/у Перечи́ну | — |
Кл. | Перечи́не | — |
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: [pereʈˈ͡ʂɪn]
Послухати вимову:
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- місто в Україні, у Закарпатській області ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|