абищиця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | аби́щиця | аби́щиці |
| Р. | аби́щиці | аби́щиц |
| Д. | аби́щиці | аби́щицям |
| З. | аби́щицю | аби́щиці |
| Ор. | аби́щицею | аби́щицями |
| М. | аби́щиці | аби́щицях |
| Кл. | аби́щице* | аби́щиці* |
а-би́-щи-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -абищ-; суфікс: -иц; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця. ◆ Верхівнянські ліси не така вже абищиця. Рибак Н. С.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Похідне утворення від укр. абищо, аналогічне до де́щиця (від де́що), нісенітниця (від ні се ні те).
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |