абревіатура
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина | обм. ч. |
|---|---|---|---|
| Н. | абревіату́ра | абревіату́ри | абревіату́ри |
| Р. | абревіату́ри | абревіату́р | абревіату́р |
| Д. | абревіату́рі | абревіату́рам | — |
| З. | абревіату́ру | абревіату́ри | абревіату́ри |
| Ор. | абревіату́рою | абревіату́рами | — |
| М. | абревіату́рі | абревіату́рах | — |
| Кл. | абревіату́ро* | абревіату́ри* | — |
абревіату́ра
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- складноскорочені слова, утворені з перших літер слів, з частин слів, що входять до складу назви чи поняття ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: абревіація
- прикметники: абревіатурний
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від лат. abbrevio — скорочую.
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |