абсолютний
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | абсолю́тний | абсолю́тна | абсолю́тне | абсолю́тні |
| Р. | абсолю́тного | абсолю́тної | абсолю́тного | абсолю́тних |
| Д. | абсолю́тному | абсолю́тній | абсолю́тному | абсолю́тним |
| З. | абсолю́тного (іcт.) абсолю́тний (неіст.) |
абсолю́тну | абсолю́тне | абсолю́тних (іст.) абсолю́тні (неіст.) |
| О. | абсолю́тним | абсолю́тною | абсолю́тним | абсолю́тними |
| М. | абсолю́тнім абсолю́тному |
абсолю́тній | абсолю́тнім абсолю́тному |
абсолю́тних |
аб-со-лю́т-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -абсолют-; суфікс: -н-; закінчення: -ий
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- безвідносний, узятий поза зв'язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний. ◆ Новими відкриттями був зруйнований цілий ряд принципів, які вважались вічними і абсолютними (Вісник АН, 4, 1957, 4).
- цілковитий, повний. ◆ Тут по цілих днях можеш бути в абсолютній самоті, серед природи (Михайло Коцюбинський);
- необмежений ◆ Думає [князь-мурин] про те, що він був колись абсолютним монархом понад далеким, далеким Нігером (Леся Українка)
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
- абсолютна більшість
- абсолютна вага насіння
- абсолютна величина числа
- абсолютна величина дійсного числа
- абсолютна вологість повітря
- абсолютна додаткова вартість
- абсолютна ідея
- абсолютна істина
- абсолютний нуль
- абсолютна рента
- абсолютна земельна рента
- абсолютний слух
- абсолютна температура
- абсолютний чемпіон
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники: абсолютність, абсолют, абсолютизм
- прикметники:
- дієслова: абсолютизувати
- прислівники: абсолютно
Етимологія[ред.]
Від ??