абсолютний

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Прикметник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Безвідносний, узятий поза зв'язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний. ◆ Новими відкриттями був зруйнований цілий ряд прин­ципів, які вважались вічними і абсолютними (Віс­ник АН, 4, 1957, 4).
  2. Цілковитий, повний. ◆ Тут по цілих днях можеш бу­ти в абсолютній самоті, серед природи (Михайло Коцюбинський);
    1. Необмежений ◆ Думає [князь-мурин] про те, що він був колись абсолютним монархом понад далеким, далеким Нігером (Леся Українка)

автентичний

Антоніми[ред.]

  1. відносний

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]