абсолют

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. абсолю́т абсолю́ти
Р. абсолю́ту абсолю́тів
Д. абсолю́тові
абсолю́ту
абсолю́там
З. абсолю́т абсолю́ти
Ор. абсолю́том абсолю́тами
М. на/у абсолю́ту на/у абсолю́тах
Кл. абсолю́ту* абсолю́ти*

аб-со-лю́т

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -абсолют-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. в ідеалістичній філософії: вічна, незмінна, нескінченна першооснова Всесвіту (дух, ідея); у релігії: бог ◆ немає прикладів застосування.
  2. що-небудь самодостатнє, безвідносне, нічим не обумовлене. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від лат. absolūtus «довершений, необмежений»

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. абсолю́т абсолю́ты
Р. абсолю́та абсолю́тов
Д. абсолю́ту абсолю́там
З. абсолю́т абсолю́ты
О. абсолю́том абсолю́тами
П. абсолю́те абсолю́тах

аб-со-лю́т

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -абсолют-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. абсолют (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]