абсолют
Зміст
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Іменник.
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- В ідеалістичній філософії — вічна, незмінна, нескінченна першооснова Всесвіту (дух, ідея); у релігії — бог; ◆ немає прикладів застосування.
- Що-небудь самодостатнє, безвідносне, нічим не обумовлене. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: абсолютизм
- прикметники: абсолютний
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від лат. absolūtus "довершений, необмежений"
Переклад[ред.]
|
|
|
