абсолют

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	абсолю́т	абсолю́ти
Р.	абсолю́ту	абсолю́тів
Д.	абсолю́тові абсолю́ту	абсолю́там
З.	абсолю́т	абсолю́ти
Ор.	абсолю́том	абсолю́тами
М.	на/у абсолю́ту	на/у абсолю́тах
Кл.	абсолю́ту*	абсолю́ти*

аб-со-лю́т

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -абсолют-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. в ідеалістичній філософії: вічна, незмінна, нескінченна першооснова Всесвіту (дух, ідея); у релігії: бог ◆ немає прикладів застосування.
2. що-небудь самодостатнє, безвідносне, нічим не обумовлене. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

іменники: абсолютизм прикметники: абсолютний дієслова: абсолютизувати

Етимологія

Від лат. absolūtus «довершений, необмежений»

Переклад

Список перекладів
Ерзянська моваерзя: absolüt

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: абсолют

Кримськотатарська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Вимова

МФА: []

•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Етимологія

Від ??

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	абсолю́т	абсолю́ты
Р.	абсолю́та	абсолю́тов
Д.	абсолю́ту	абсолю́там
З.	абсолю́т	абсолю́ты
О.	абсолю́том	абсолю́тами
П.	абсолю́те	абсолю́тах

аб-со-лю́т

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -абсолют-.

Вимова

• МФА: []
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. абсолют (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Етимологія

Від ??