абсолют

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	абсолю́т	абсолю́ти
Р.	абсолю́ту	абсолю́тів
Д.	абсолю́тові абсолю́ту	абсолю́там
З.	абсолю́т	абсолю́ти
Ор.	абсолю́том	абсолю́тами
М.	на/у абсолю́ту	на/у абсолю́тах
Кл.	абсолю́ту*	абсолю́ти*

аб-со-лю́т

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -абсолют-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. в ідеалістичній філософії: вічна, незмінна, нескінченна першооснова Всесвіту (дух, ідея); у релігії: бог ◆ немає прикладів застосування.
2. що-небудь самодостатнє, безвідносне, нічим не обумовлене. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

іменники: абсолютизм прикметники: абсолютний дієслова: абсолютизувати

Етимологія

Від лат. absolūtus «довершений, необмежений»

Переклад

ерзянська: absolüt

Джерела

• Словник УЛІФ: абсолют

Російська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	одн.	мн.
Н.	абсолю́т	абсолю́ты
Р.	абсолю́та	абсолю́тов
Д.	абсолю́ту	абсолю́там
З.	абсолю́т	абсолю́ты
О.	абсолю́том	абсолю́тами
П.	абсолю́те	абсолю́тах

аб-со-лю́т

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -абсолют-.

Вимова

• МФА: []
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. абсолют (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Етимологія

Від ??