анахорет

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. анахоре́т анахоре́ти
Р. анахоре́та анахоре́тів
Д. анахоре́тові
анахоре́ту
анахоре́там
З. анахоре́та анахоре́тів
Ор. анахоре́том анахоре́тами
М. анахоре́тові
анахоре́ту
анахоре́тах
Кл. анахоре́ту анахоре́ти

а-на-хо-ре́т

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1a.


Корінь: -анахорет-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. заст. аскет у відлюдному місці — в пустелі, печері тощо; пу­стельник, пустинник ◆ Разе літню пору край порога Своєї хаточки старий Анахорет моливсь до бога Іван Франко
  2. перен. людина, яка живе самітно, уникає спілкування з людьми; відлюдник, самітник ◆ Той ана­хорет Щапов, що, здавалося, китайським муром відго­роджується від іде поруч з Преображенською Ле

Синоніми[ред.]

  1. відлюдник, пустельник, пустинник
  2. самітник, аскет

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]


Джерела[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. анахоре́т анахоре́ты
Р. анахоре́та анахоре́тов
Д. анахоре́ту анахоре́там
З. анахоре́та анахоре́тов
О. анахоре́том анахоре́тами
П. анахоре́те анахоре́тах

а-на-хо-ре́т

іменник, істота, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -анахорет-.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. анахорет ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ?