анахорет

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	анахоре́т	анахоре́ти
Р.	анахоре́та	анахоре́тів
Д.	анахоре́тові анахоре́ту	анахоре́там
З.	анахоре́та	анахоре́тів
Ор.	анахоре́том	анахоре́тами
М.	анахоре́тові анахоре́ту	анахоре́тах
Кл.	анахоре́ту	анахоре́ти

а-на-хо-ре́т

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -анахорет-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст. аскет у відлюдному місці — в пустелі, печері тощо; пустельник, пустинник ◆ Разе літню пору край порога Своєї хаточки старий Анахорет моливсь до бога Іван Франко
2. перен. людина, яка живе самітно, уникає спілкування з людьми; відлюдник, самітник ◆ Той анахорет Щапов, що, здавалося, китайським муром відгороджується від іде поруч з Преображенською Ле

Синоніми

1. відлюдник, пустельник, пустинник
2. самітник, аскет

Антоніми

1. —
2. —

Гіпероніми

1. —
2. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: анахоретка

Етимологія

Від ??

Переклад

аскет у відлюдному місці — в пустелі, печері тощо; пустельник, пустинник
Англійськаen: anchorite Білоруськаbe: анахарэт чол. Польськаpl: anachoreta жін. Російськаru: анахорет чол.

людина, яка живе самітно, уникає спілкування з людьми; відлюдник, самітник

Джерела

• Словник УЛІФ: анахорет

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	анахоре́т	анахоре́ты
Р.	анахоре́та	анахоре́тов
Д.	анахоре́ту	анахоре́там
З.	анахоре́та	анахоре́тов
О.	анахоре́том	анахоре́тами
П.	анахоре́те	анахоре́тах

а-на-хо-ре́т

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -анахорет-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. анахорет ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?