апетит
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | апети́т | апети́ти |
Р. | апети́ту | апети́тів |
Д. | апети́тові апети́ту |
апети́там |
З. | апети́т | апети́ти |
Ор. | апети́том | апети́тами |
М. | на/в апети́ті | на/в апети́тах |
Кл. | апети́ту* | апети́ти* |
а·пе-ти́т
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- бажання їсти, охота до їди ◆ Тепла пахуча пара од поросятини страшенно дратувала в них апетит Нечуй-Левицький
- мн., перен. прагнення до чого-небудь ◆ Король Зігмунд був таємний єзуїт, і конгрегація роздмухувала його апетит, щоб підкорити Ватіканові безмежні землі північно-східного царя Тулуб
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми: апетитик
- іменники: апетитець, апетитність
- прикметники: апетитненький, апетитний, апетитніший
- дієслова:
- прислівники: апетитненько, апетитно
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
охота до їди[ред.]
прагнення до чого-небудь[ред.]
|
|