Перейти до вмісту

багачка

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. бага́чка бага́чки
Р. бага́чки бага́чок
Д. бага́чці бага́чкам
З. бага́чку бага́чок
Ор. бага́чкою бага́чками
М. на/у бага́чці на/у бага́чках
Кл. бага́чко бага́чки

ба-га́ч-ка

Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -багач-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. жін. ім. до багач. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Нема гірше, сину, як докора багачки! Через те я не раяла б тобі багачки брати Панас Мирний

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від бага́тий, бога́тий, бога́чий «багацький» Ж, багаті́й, бага́ч, бога́ч Ж, багатиня́ «багач», богати́ня «тс.» Ж, багати́р, богати́р «багач» Ж, багатирня́, багати́рство, бага́тство, богати́рство Ж, бога́тство Ж), бага́тько Я, багачня́, бага́тьмо «велика кількість, купа, безліч» Ж, бага́то, бага́цько, бога́то Ж), багати́тися, багаті́ти, бага́тишти, бага́тшити «збагачувати», збага́чувати, збага́чувач, бага́чувальний, убога́чення «збагачення»; — рос. бога́тый, білор. бага́ты, д.-рус. богатыи, пол. н.-луж. bogaty, чеськ. словац. bohatý, в.-луж. bohaty, болг. бога́т, мак. богат, сербохорв. бо̀гат, бо̀гати, словен. bogàt, ст.-слов. богатъ; — psl. bogatъ «той, хто має великий наділ», похідне від *bogъ «доля, майно, багатство»; — санскр. bhágaḥ «маєток, щастя», пов’язане з bhájati «надавати, давати, наділяти», авар. baga-, baγa- «бог, господь», тох. А рāк, тох. В pāke «частина, доля», алб. bagëti «скотина, велика рогата худоба, тяглова худоба»; в українській мові ба- замість бо- виникло як результат асиміляції до а в наступному складі (Пор. кажа́н, кала́ч, кача́н, халя́ва та ін.); лит. bagótas, лат. bagâts «багатий» є запозиченнями з слов’янських мов; думка (Trautmann 23) про давню спорідненість цих слів із слов’янськими неприйнятна.— Коломієць УМЛШ 1967/6, 11—12; Шанский ЭСРЯ I 2, 148—149; Фасмер—Трубачев I 182; Machek ESJČ 59; ЭССЯ 2, 158; Sł. prasł. І 295—296; Bern. І 67; Mühl .— Endz. I 249; Fraenkel 29.— Пор. бог, збі́жжя, не́біж, небі́жчик, небора́к, убо́гий.


Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]