Українська

брякнути І

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бря́кну	бря́кн, бря́кнув бря́кнла, бря́кнула	бря́кнатиму	—
Ти	бря́кнеш	бря́кн, бря́кнув бря́кнла, бря́кнула	бря́кнатимеш	бря́кни
Він Вона Воно	бря́кне	бря́кн, бря́кнув бря́кнла, бря́кнула бря́кнло, бря́кнуло	бря́кнатиме	—
Ми	бря́кнем(о)	бря́кнли, бря́кнули	бря́кнатим(о)	бря́кнім(о)
Ви	бря́кнете	бря́кнли, бря́кнули		бря́кніть
Вони	бря́кнуть	бря́кнли, бря́кнули	бря́кнатимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч.	бря́кнши, бря́кнувши
Безособова форма	—

Дієслово, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -брякну-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

Семантичні властивості

Значення

неперех. задзвеніти з брязком; брязнути. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Брякнула защіпка, і вибігла Коха-нівна Марта Марко Вовчок
перех., розм. з силою кинути. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ — Я думав гроші! — сказав Пилип і брякнув рака об землю Панас Мирний
перех., розм. сказати щось не до речі, не до ладу; бовкнути. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ — Василь брякнув, що то ти підхопив гроші Панас Мирний

Синоніми

Антоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпероніми

Гіпоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

задзвеніти з брязком; брязнути

з силою кинути

сказати щось не до речі, не до ладу; бовкнути

Джерела

брякнути ІІ

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	—	—	—	—
Ти	—	—	—	—
Він Вона Воно	—	бря́кнув бря́кнула бря́кнуло	бря́кне	—
Ми	—	—	—	—
Ви	—	—		—
Вони	—	—	—	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	—
Дієприкм. пас. мин. ч.	—
Безособова форма	—

брякнути (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, безособове, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -брякну-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

Семантичні властивості

Значення

док. набрякати, вбираючи в себе вологу; бубнявіти. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. брезкнути (про тіло, обличчя). ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Яків розжарнів-почереонів… тіло його наливалося, брякло-напухало Панас Мирний

Синоніми

↑ бубня́віти
↑ ?

Антоніми

↑ ?
↑ ?

Гіпероніми

Гіпоніми

↑ ?
↑ ?

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

[1] брязнути

[5] жбурнути

[9] бовкнути

[2] ?

[6] ?

[10] ?

[3] задзвеніти

[7] кинути

[11] сказати

[4] ?

[8] ?

[12] ?

[13] бубня́віти

[17] ?

[14] ?

[18] ?

[15] набряка́ти, вбира́ти

[19] ?

[16] ?

[20] ?

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 2]

[≠ 2]

[▲ 2]

[▼ 2]

[≈ 3]

[≠ 3]

[▲ 3]

[▼ 3]

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 2]

[≠ 2]

[▲ 2]

[▼ 2]