варити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  тепер. мин. майб. наказ.
Я варю́ вари́в вари́тиму -
Ти вариш вари́в
вари́ла
вари́тимеш вари́
Він
Вона
Воно
варить вари́в
вари́ла
вари́ло
вари́тиме -
Ми варим (варимо) вари́ли вари́тимем(о) варі́м(о)
Ви варите вари́ли вари́тимете варі́ть
Вони варять вари́ли вари́тимуть -
Дієприсл. мин. вари́вши
Дієприкм. пасивн. варений


ва-ри́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 4c).

Корінь: -вар-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. кип'ятити у воді або в іншій рідині якісь харчові продукти і т. ін., готуючи страву, напій
    1. готувати за допомогою вогню (обід, вечерю і т. ін.)
    2. готувати горілку, пиво і т. інч застосовуючи ряд процесів, одним із яких є кип'ятіння або випаровування
    3. спец. виготовляти, розтоплюючи або піддаючи кип'ятінню (смолу, сталь, скло, мило і т. ін.)
  2. перен. робити гаряче, душно, парко ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.