весілля
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | весі́лля | весі́лля |
Р. | весі́лля | весі́ль |
Д. | весі́ллю | весі́ллям |
З. | весі́лля | весі́лля |
Ор. | весі́ллям | весі́ллями |
М. | весі́ллі весі́ллю |
весі́ллях |
Кл. | весі́лля | весі́лля |
ве-сі́л-ля
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -весіл-; суфікс: -л; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. [▲ 1] ◆ У всі дні посту та періоди загальниць християни зобов’язані утримуватись від гучних забав, весіль, інших подібних заходів та участі у них. (з газети)
- бенкет з нагоди одруження. [▲ 2] ◆ Справляти весілля.
- збірн., розм. люди, присутні на святкуванні з нагоди одруження. [▲ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
◆ бенкет ◆ люди
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: весілля
- Словник УЛІФ: весілля
- весілля // Словник української мови : в 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Середній рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 2a
- Українські слова з суфіксом -л
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Збірні вирази/uk
- Розмовні вирази/uk
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 7 букв/uk
- Дія/uk
- Весілля/uk
- Предметні слова/uk
- Бенкети/uk
- Колективи/uk