весілля

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. весі́лля весі́лля
Р. весі́лля весі́ль
Д. весі́ллю весі́ллям
З. весі́лля весі́лля
Ор. весі́ллям весі́ллями
М. весі́ллі
весі́ллю
весі́ллях
Кл. весі́лля весі́лля

ве-сі́л-ля

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -весіл-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ У всі дні посту та періоди загальниць християни зобов’язані утримуватись від гучних забав, весіль, інших подібних заходів та участі у них. (з газети)
  2. бенкет з нагоди одруження. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Справляти весілля.
  3. збірн., розм. люди, присутні на святкуванні з нагоди одруження. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

◆ бенкет ◆ люди

Джерела[ред.]

У Вікіпедії є стаття