відпуст
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ві́дпуст | ві́дпусти |
| Р. | ві́дпусту | ві́дпустів |
| Д. | ві́дпустові ві́дпусту |
ві́дпустам |
| З. | ві́дпуст | ві́дпусти |
| Ор. | ві́дпустом | ві́дпустами |
| М. | на/у ві́дпусту | на/у ві́дпустах |
| Кл. | ві́дпусту* | ві́дпусти* |
ві́д-пуст
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: від-; корінь: -пуст-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈʋʲidpʊst] (одн.), [ˈʋʲidpʊste] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- рел. молитва, котрою відпускаються гріхи. ◆ немає прикладів застосування.
- рел. місцевий церковний обряд, під час котрого масово відпускаються гріхи. ◆ Варто зазначити, що в українському народі здавна відвідування відпустів, чи як їх інакше називали «празників», храмових свят було доброю християнською традицією, яка, на щастя відродилася, про що свідчить велика кількість на таких урочистостях нашої молоді.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |