вість

Українська

вість (іменник)

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ві́сть	ві́сті
Р.	ві́сті	ві́стей
Д.	ві́сті	ві́стям
З.	ві́сть	ві́сті
Ор.	ві́стю	ві́стями
М.	ві́сті	ві́стях
Кл.	ві́сте*	ві́сті*

ві́сть

Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вість-.

Вимова

• • МФА: [wisʲtʲ]
• УФ: [віс'т']

Семантичні властивості

Значення

1. звістка, повідомлення. ◆ Як мати вість таку почула, То тілько вічно не заснула. Котляревський ◆ Вісті з фронтів були тяжкі, і Самійло Вихор помітно втрачав рівновагу. В. С. Кучер ◆ Ой прийшли Перебийносу немудрії вісти. Добрі вісті не лежать на місці. Таке життя, що хоч без вісти тікай «Словарь української мови»
2. тільки мн. складова частина назв деяких періодичних видань. ◆ Вісті Академії наук УРСР

Синоніми

1. віда, відвість, відповість, вістка, вістонька, вісточка, звідомлення, звістка, звістонька, звісточка, звість, звісь, новина, оголоска, оповістка, оповість, освідчення, повідомлення.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

іменники: відвість, відповість, вісник, вісниця, вістка, вістовець, вістовик, вістовниця, вістонька, вісточка, звіститель, звістка, звістонька, звісточка, звістун, звість, звісь, обвістка, одвість, оповісник, оповістка, оповість, повістка, повість, повістяр, призвістка, приповістка, приповість, провісник, провісниця, провістка, провість, сповіщення прикметники: звісний, провісний дієслова: заповіщати, звістити, звістувати, звіщати, навіщати, обвіщати, одвістити, передвіщати, провіщати, сповіщати прислівники: безвісти

Етимологія

Від відати.

Переклад

Список перекладів
Російськаru: весть (ru) жін.

Список перекладів
Російськаru: вести (ru)

вість (дієслово)

ві́сть

• форма теперішнього часу третьої особи однини дійсного способу дієслова вім

◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Етимологія

Від вѣсть, далі від псл. vѣstь.

Джерела

• Словник УЛІФ: вість