вість

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

вість (іменник)[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ві́сть ві́сті
Р. ві́сті ві́стей
Д. ві́сті ві́стям
З. ві́сть ві́сті
Ор. ві́стю ві́стями
М. ві́сті ві́стях
Кл. ві́сте* ві́сті*

ві́сть

Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вість-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. звістка, повідомлення. ◆ Як мати вість таку почула, То тілько вічно не заснула. Іван Котляревський ◆ Вісті з фронтів були тяжкі, і Самійло Вихор помітно втрачав рівновагу. Василь Кучер ◆ Ой прийшли Перебийносу немудрії вісти. Добрі вісті не лежать на місці. Таке життя, що хоч без вісти тікай , «Словарь української мови»
  2. тільки мн. складова частина назв деяких періодичних видань. ◆ Вісті Академії наук УРСР

Синоніми[ред.]

  1. віда, відвість, відповість, вістка, вістонька, вісточка, звідомлення, звістка, звістонька, звісточка, звість, звісь, новина, оголоска, оповістка, оповість, освідчення, повідомлення.

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від відати.

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

вість (дієслово)[ред.]

ві́сть

  • форма теперішнього часу третьої особи однини дійсного способу дієслова вім

◆ немає прикладів застосування.


Етимологія[ред.]

Від вѣсть, далі від псл. vѣstь.

Джерела[ред.]