жезл

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. же́зл же́зли
Р. же́зла же́злів
Д. же́злові
же́злу
же́злам
З. же́зл же́зли
Ор. же́злом же́злами
М. на/у же́злі на/у же́злах
Кл. же́злу* же́зли*

же́зл

Іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -жезл-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Особливої форми паличка, що служить символом влади, високого становища і т. ін. ◆ Ось уже на плечах Дон Жуапа білий плащ Командора із слідами його крові. І в руці — командорський жезл. І. О. Мар'яненко, «Минуле українського театру», 1953 р. ◆ В самому храмі зберігалися різні дорогоцінності, жезли царів із слонової кості, багато дорогої зброї. Л. П. Бущик, «Історія СРСР, ч. I», 1957 р.
  2. Паличка в руках того, хто регулює вуличний рух. ◆ Аж ось і місто почалось, Дзвінки трамвайні чуть, І міліціонер жезлом Показує нам путь. Ігор Муратов, «Піонерське слово», 1951 р.
  3. Залізний стрижень, який використовують для регулювання руху потягів. ◆ Акіш знав, що він [Іван Іванович] поніс машиністові жезл, і це певна ознака, що зараз поїзд погуркотить зі станції в далеку дорогу. Олесь Донченко, «Твори в шести томах, т. IV», 1957 р. * Образно. ◆ Комуністична партія, як машиніст на могутньому потязі революції, від конференції [у 1922 р.] одержала жезл на дальшу путь у майбутнє. Василь Еллан (Блакитний), «Твори в двох томах, т. II», 1958 р.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

  1. Неначе (наче і т. ін.) від помаху (за помахом) чарівного (чарівницького) жезлараптово, дуже швидко, одночасно. ◆ Гальванеску в цей час відкрив свій апарат і вибив коротенький акорд. Наче від помаху чарівницького жезла, вся робота вмить спинилася... Юрій Смолич, «I», 1958 р.

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Запозичення зі старослов'янської мови; стсл. жҍзлъ, очевидно, споріднене з дісл. geisl «палка», двн. geisala «бич», гр. χαĩος «палиця пастуха», гал. gaesum «важкий метальний спис». — Трубачев Ез.-етн. изсл. 138; Преобр. I 224—225; Machek ESJČ 726.

Переклад[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. же́зл же́злы
Р. же́зла же́злов
Д. же́злу же́злам
З. же́зл же́злы
О. же́злом же́злами
П. же́зле же́злах

же́зл

іменник, неістота, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -жезл-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. жезл (аналог укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]

Джерела[ред.]