жезл

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. же́зл же́зли
Р. же́зла же́злів
Д. же́злові
же́злу
же́злам
З. же́зл же́зли
Ор. же́злом же́злами
М. на/у же́злі на/у же́злах
Кл. же́злу* же́зли*

же́зл

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -жезл-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Особливої форми паличка, що служить символом влади, високого становища і т. ін. ◆ Ось уже на плечах Дон Жуапа білий плащ Командора із слідами його крові. І в руці — командорський жезл. І. О. Мар'яненко, «Минуле українського театру», 1953 р. ◆ В самому храмі зберігалися різні дорогоцінності, жезли царів із слонової кості, багато дорогої зброї. Л. П. Бущик, «Історія СРСР, ч. I», 1957 р.
  2. Паличка в руках того, хто регулює вуличний рух. ◆ Аж ось і місто почалось, Дзвінки трамвайні чуть, І міліціонер жезлом Показує нам путь. Ігор Муратов, «Піонерське слово», 1951 р.
  3. Залізний стрижень, який використовують для регулювання руху потягів. ◆ Акіш знав, що він [Іван Іванович] поніс машиністові жезл, і це певна ознака, що зараз поїзд погуркотить зі станції в далеку дорогу. Олесь Донченко, «Твори в шести томах, т. IV», 1957 р. * Образно. ◆ Комуністична партія, як машиніст на могутньому потязі революції, від конференції [у 1922 р.] одержала жезл на дальшу путь у майбутнє. Василь Еллан (Блакитний), «Твори в двох томах, т. II», 1958 р.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

  1. Неначе (наче і т. ін.) від помаху (за помахом) чарівного (чарівницького) жезлараптово, дуже швидко, одночасно. ◆ Гальванеску в цей час відкрив свій апарат і вибив коротенький акорд. Наче від помаху чарівницького жезла, вся робота вмить спинилася... Юрій Смолич, «I», 1958 р.

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Запозичення зі старослов'янської мови; стсл. жҍзлъ, очевидно, споріднене з дісл. geisl «палка», двн. geisala «бич», гр. χαĩος «палиця пастуха», гал. gaesum «важкий метальний спис». — Трубачев Ез.-етн. изсл. 138; Преобр. I 224—225; Machek ESJČ 726.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. же́зл же́злы
Р. же́зла же́злов
Д. же́злу же́злам
З. же́зл же́злы
О. же́злом же́злами
П. же́зле же́злах

же́зл

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -жезл-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. жезл (аналог укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]

Джерела[ред.]