займенник
Зміст
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | займе́нник | займе́нники |
| Р. | займе́нника | займе́нників |
| Д. | займе́нникові займе́ннику |
займе́нникам |
| З. | займе́нник | займе́нники |
| О. | займе́нником | займе́нниками |
| М. | на/у займе́ннику | на/у займе́нниках |
| К. | займе́ннику* | займе́нники* |
за-йме́н-ник
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.
Префікс: за-; корінь: -йме́н-; суфікси: -н-ик-
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- частина мови що вказує назву ознаку і число та не називає їх. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
