займенник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. займе́нник займе́нники
Р. займе́нника займе́нників
Д. займе́ннику
займе́нникові
займе́нникам
З. займе́нник займе́нники
Ор. займе́нником займе́нниками
М. на/в займе́ннику на/в займе́нниках
Кл. займе́ннику* займе́нники*

за-йме́н-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: за-; корінь: -йм-; суфікси: -ен-ик.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. частина мови що вказує назву ознаку і число та не називає їх. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]