калабаня
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | калаба́ня | калаба́ні |
| Р. | калаба́ні | калаба́нь |
| Д. | калаба́ні | калаба́ням |
| З. | калаба́ню | калаба́ні |
| Ор. | калаба́нею | калаба́нями |
| М. | калаба́ні | калаба́нях |
| Кл. | калаба́не* | калаба́ні* |
ка-ла-ба́-ня
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. калюжа ◆ Аж калабані стоять, такий дощ був. ◆ Виходив [Гриць] перед хату, ставав собі коло калабані, що з неї воду кури п'ють, та й торкотів. Лесь Мартович.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |
Джерела[ред.]
Словарь української мови Б.Грінченка в чотирьох томах