калабаня
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | калаба́ня | калаба́ні |
| Р. | калаба́ні | калаба́нь |
| Д. | калаба́ні | калаба́ням |
| З. | калаба́ню | калаба́ні |
| Ор. | калаба́нею | калаба́нями |
| М. | калаба́ні | калаба́нях |
| Кл. | калаба́не* | калаба́ні* |
ка-ла-ба́-ня
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -калабан-; закінчення: -я.
Вимова
[ред.]- МФА : [kɐlɐˈbɑnʲɐ] (одн.), [kɐlɐˈbɑnʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- діал. калюжа ◆ Аж калабані стоять, такий дощ був. ◆ Виходив [Гриць] перед хату, ставав собі коло калабані, що з неї воду кури п'ють, та й торкотів. Лесь Мартович.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від укр. калаба́ня «калюжа»;— очевидно, результат контамінації слів укр. ковба́ня і укр. калаба́тина (див.).
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: калабаня
- Словарь української мови Б.Грінченка в чотирьох томах