ковбаня

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник, жіночий рід.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. глибока вибоїна, звичайно на дорозі, переважно з водою, болотом. ◆ Дівчина стала над ковбанею й дивилась, як поволі осідав намул і вода очищалась. Михайло Коцюбинський
2. глибоке місце, яма в річці, озері тощо. ◆ Та в цьому ставку трудно і втопитись, хіба запливемо аж під той ліс, - сказала Ватя, - там-таки чимала ковбаня. Нечуй-Левицький І. С.

Синоніми

1. калабаня
2. чорторий, вирва, вир, бакай, нурт

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: ковбаня
• Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.