Перейти до вмісту

лоно

Матеріал з Вікісловника
У Вікіпедії є стаття

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ло́но ло́на
Р. ло́на ло́н
Д. ло́ну, ло́нові ло́нам
З. ло́но ло́на
Ор. ло́ном ло́нами
М. ло́ні ло́нах
Кл. ло́но* ло́на*

ло́-но

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -лон-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Лоно

Значення[ред.]

  1. груди. ◆ І другові не довіряйте, не надійтесь на приятеля, від тієї, що при лоні твоєму лежить, пильнуй двері уст своїх! s:Михея 7:5
  2. перен. ◆ Віртуальна комунікація виникає у лоні масової комунікації в результаті процесу глобалізації масової кому-нікації, виникнення мультимедійних систем, що веде до зміни самої природи комунікативного процесу, багатовекторність якого настільки стає складною, що комунікатор одночасно отримує роль і комуніканта, і комуніката.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ло́но «груди; живіт, утроба (як символ материнства)», ло́не «груди» Ж, лони́ця «лобкова кістка» Ж, ло́ня «груди, лоно» Пі, ло́ньо «тс.»; —рос. ло́но «груди; живіт, утроба; [коліна]», білор. ло́на «лоно», і ло́ні «руки, пригорщ; обійми; оберемок», др. лоно «лоно, груди, пазуха; ядро (статевий орган)», пол. łono «живіт, особливо нижня його частина; груди; коліна; обійми; оберемок», ст. «статеві органи», чеськ. lůno «жіночі статеві органи; нижня частина живота», ст. lóno «живіт; статеві органи», словац. lóno «місце від пояса до колін у сидячої людини; жіночі статеві органи», в.-луж. łono «лоно; оберемок», н.-луж. łono «нижня частина живота, груди; оберемок», полаб. lönü «лоно; обійми», болг. сербохорв. ло̀но, ст.-слов. lono, лоно «лоно, живіт, місце від живота до колін сидячої людини; нижня частина одягу»;— psl. lono «статеві органи; нижня частина живота; поділ; місце від живота до колін (у сидячої людини); оберемок»;— задовільної етимології не має; найвірогіднішим е первісний зв’язок з ležati «лежати», lože «ложе» через вихідну форму *log-sno «лежання», пов’язану з psl. logъ «низина, долина, лог», ložesno, (мн.) ložesna < *logesnā «місце, де знаходиться плід, матка»; спрощення групи приголосних аналогічне зміні псл. luna < *louksnā; менш обґрунтовані спроби виведення з *lok-s-no від праіндоєвр. *lek- «вигинати, гнути» (Фасмер II 517; Schuster-Sewč 775—776; Младенов 279; Мікkola ВВ 22, 246; Walde—Hofm. I 761), з *lok-no від балтосл. *lek- «летіти, скакати» (Vaillant Gr. comp. 1 93, IV 584), з *lopno «пола одягу», пов’язаного з psl. lopuxъ, lopata, з *lotno, спорідненого з дінд. araatníḥ «лікоть» (Mikkola Ursl. Gr. 1 127); непереконливе зіставення з лікоть, рос. ло́коть (у південнослов’янських мовах було б ла-), з д.-ісл. leggr «нога, ляжка, плечова кістка» (Reichelt KZ 46, 349).— Фасмер—Трубачев II 517; Преобр. І 468; Откупшиков 244—245; ЭИРЯ V 84; Jakobson Word II 613; Sławski V 188—191; Brückner 312; Machek ESJČ 344; Holub—Lyer 295; Holub—Kop. 212; В HP III 469—470; Skok II 318; Bezlaj ESSJ II 150; Варбот 206; Bern. I 732.— Див. ще лежа́ти.



Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. ло́но ло́на
Р. ло́на ло́н
Д. ло́ну ло́нам
З. ло́но ло́на
О. ло́ном ло́нами
П. ло́не ло́нах

ло́-но

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -лон-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лоно (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ло́но «груди; живіт, утроба (як символ материнства)», ло́не «груди» Ж, лони́ця «лобкова кістка» Ж, ло́ня «груди, лоно» Пі, ло́ньо «тс.»; —рос. ло́но «груди; живіт, утроба; [коліна]», білор. ло́на «лоно», і ло́ні «руки, пригорщ; обійми; оберемок», др. лоно «лоно, груди, пазуха; ядро (статевий орган)», пол. łono «живіт, особливо нижня його частина; груди; коліна; обійми; оберемок», ст. «статеві органи», чеськ. lůno «жіночі статеві органи; нижня частина живота», ст. lóno «живіт; статеві органи», словац. lóno «місце від пояса до колін у сидячої людини; жіночі статеві органи», в.-луж. łono «лоно; оберемок», н.-луж. łono «нижня частина живота, груди; оберемок», полаб. lönü «лоно; обійми», болг. сербохорв. ло̀но, ст.-слов. lono, лоно «лоно, живіт, місце від живота до колін сидячої людини; нижня частина одягу»;— psl. lono «статеві органи; нижня частина живота; поділ; місце від живота до колін (у сидячої людини); оберемок»;— задовільної етимології не має; найвірогіднішим е первісний зв’язок з ležati «лежати», lože «ложе» через вихідну форму *log-sno «лежання», пов’язану з psl. logъ «низина, долина, лог», ložesno, (мн.) ložesna < *logesnā «місце, де знаходиться плід, матка»; спрощення групи приголосних аналогічне зміні псл. luna < *louksnā; менш обґрунтовані спроби виведення з *lok-s-no від праіндоєвр. *lek- «вигинати, гнути» (Фасмер II 517; Schuster-Sewč 775—776; Младенов 279; Мікkola ВВ 22, 246; Walde—Hofm. I 761), з *lok-no від балтосл. *lek- «летіти, скакати» (Vaillant Gr. comp. 1 93, IV 584), з *lopno «пола одягу», пов’язаного з psl. lopuxъ, lopata, з *lotno, спорідненого з дінд. araatníḥ «лікоть» (Mikkola Ursl. Gr. 1 127); непереконливе зіставення з лікоть, рос. ло́коть (у південнослов’янських мовах було б ла-), з д.-ісл. leggr «нога, ляжка, плечова кістка» (Reichelt KZ 46, 349).— Фасмер—Трубачев II 517; Преобр. І 468; Откупшиков 244—245; ЭИРЯ V 84; Jakobson Word II 613; Sławski V 188—191; Brückner 312; Machek ESJČ 344; Holub—Lyer 295; Holub—Kop. 212; В HP III 469—470; Skok II 318; Bezlaj ESSJ II 150; Варбот 206; Bern. I 732.— Див. ще лежа́ти.



Джерела[ред.]