мольба

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	мольба́	-
Р.	мольби́	-
Д.	мольбі́	-
З.	мольбу́	-
Ор.	мольбо́ю	-
М.	мольбі́	-
Кл.	мольбо́*	-

моль-ба́

Іменник жіночого роду, відмінювання 1b-.

Корінь: -моль-; суфікс: -б; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
• вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості

Значення

1. благання, моління. ◆ А втім, жінки й дітки малі Катованих ураз юрбою 3 плачем, риданням і мольбою Поверглись панові до ніг (Іван Франко, X, 1954, 333). ◆ В очах тремтіла не мольба, а страх Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 34.

Споріднені слова

іменники: моління, молільник дієслова: молити, молитися, молити ся, намолювати

Етимологія

Від ??

Російська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	одн.	мн.
Н.	мольба́	*мольбы́
Р.	мольбы́	*
Д.	мольбе́	*мольба́м
З.	мольбу́	*мольбы́
О.	мольбо́й	*мольба́ми
П.
М.	мольбе́	—

моль-ба

Іменник жіночого роду, відмінювання 1b-.

Корінь: -моль-; суфікс: -б; закінчення: -а.

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Проникнувшись глубинным смыслом молитвы, понимаешь, что это мольба о единении христиан, говорящая о стрем­лении их к духовной непоколебимой общности. Впоследствии это качество будет названо соборностью. Л.А.Шумихина. Символы русской культуры — колокола ◆ По преданию, введение при христианском богослужении металли­ческих колоколов в 394 г. принадлежит Павлину, епископу ноланскому. Поэтическая легенда рассказывает об этом, как о чуде, явив­шем Павлину мысль об использовании для отливки первого церков­ного колокола формы цветка — колокольчика во время обращения епископа с горячей мольбой к Богу: «Воззови, Господи, к этой бед­ ной, темной земле гласом свыше… Л.А.Шумихина. Символы русской культуры — колокола

Етимологія

Від ??