Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	—	монго́ли	монго́ли
Р.	—	монго́лів	монго́лів
Д.	—	монго́лам	—
З.	—	монго́ли	монго́ли
Ор.	—	монго́лами	—
М.	—	монго́лах	—
Кл.	—	монго́ли*	—

мон-го́-ли

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання мн. <чіст 1 О>; тип відмінювання мн. <чіст 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -монгол-; закінчення: -и.

Вимова

прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

народ, який становить основне населення Монголії. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

↑ ?

Антоніми

↑ ?

Гіпероніми

↑ народ

Гіпоніми

↑ ?

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Іврит_he: המונגולים Ірландська_ga: mongols Італійська_it: mongoli Їдиш_yi: מאָנגאָלס Англійська_en: mongols Болгарська_bg: монголите Білоруська_be: манголы Вірменська_hy: մոնղոլների В’єтнамська_vi: Mông Cổ Грецька_el: Μογγόλοι Грузинська_ka: მონღოლები Гінді_hi: मंगोलों Данська_da: mongolerne Естонська_et: mongolid Норвезька_no: mongolene Нідерландська_nl: Mongolen Німецька_de: Mongolen Перська_fa: مغول Польська_pl: mongołowie Португальська_pt: mongóis Російська_ru: монголы Румунська_ro: mongolii Словенська_sl: mongoli Турецька_tr: moğollar Угорська_hu: mongolok Урду_ur: منگول Фінська_fi: mongolit Хорватська_hr: mongoli Японська_ja: モンゴル

Джерела

Монголи // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Сербська