нуль

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

нуль I[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. ну́ль ну́лі
Р. ну́ля ну́лів
Д. ну́леві
ну́лю
ну́лям
З. ну́ль ну́лі
О. ну́лем ну́лями
М. ну́лю ну́лях
К. ну́лю* ну́лі*

ну́ль

Іменник чоловічого роду, відмінювання 2a.


Корінь: -ну́л’-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. цифра 0, що означає відсутність величини, а при підставлянні її до іншого числа справа означає збільшення його в десять разів
    1. число, що є межею між ділянкою позитивних та ділянкою від'ємних чисел
  2. умовний початок шкали
    1. умовна величина, від якої починається відрахування подібних до неї величин (часу, температури, тиску і т. ін.)
  3. у школі – найнижчий бал оцінки знань, поведінки
  4. перен. те, що не має ніякої цінності чи значення ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Через німецьку мову запозичено з італійської мови; іт. nulla "ніщо" походить від лат. nūllus "ніякий, жодний" (заперечна частка ne "не" + форма *oin(o)los)

Переклад[ред.]

нуль I[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що нульовий кілометр
    1. межа, максимально наближена до фронту ◆ «Азов» став до захисту країни на «нулі».

Джерела[ред.]