Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	причи́на	причи́ни
Р.	причи́ни	причи́н
Д.	причи́ні	причи́нам
З.	причи́ну	причи́ни
Ор.	причи́ною	причи́нами
М.	причи́ні	причи́нах
Кл.	причи́но*	причи́ни*

при-чи́-на

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: при-; корінь: -чин-; закінчення: -а.

Вимова

МФА : [preˈt͡ʃɪnɐ] (одн.), [preˈt͡ʃɪne] (мн.)
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості

Значення

явище, яке обумовлює або породжує інше явище; наслідок ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
підстава, привід для яких-небудь дій, вчинків ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
спонукання, міркування, мотиви, якими викликаються які-небудь вчинки ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
непередбачений випадок, скрутні обставини ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
горе, нещастя ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
провина ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
за упередженими уявленнями: хвороба, заподіяна чаклунством ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

привід, мотив, підстава, основа
—
—
—
—
—
—

Антоніми

—
—
—
—
—
—
—

Гіпероніми

—
—
—
—
—
—
—

Гіпоніми

—
—
—
—
—
—
—

Холоніми

—
—
—
—
—
—
—

Мероніми

—
—
—
—
—
—
—

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: причинна, причинність, причиновість прикметники: причинний дієслова: причинитися

Етимологія

Від ??

Переклад

явище, яке обумовлює або породжує інше явище
Англійська_en: cause ^(en), reason ^(en)

підстава, привід для яких-небудь дій, вчинків

спонукання, міркування, мотиви, якими викликаються які-небудь вчинки

непередбачений випадок, скрутні обставини

горе, нещастя

провина

хвороба, заподіяна чаклунством

Джерела

Словник УЛІФ: причина

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	причи́на	причи́ны
Р.	причи́ны	причи́н
Д.	причи́не	причи́нам
З.	причи́ну	причи́ны
О.	причи́ной причи́ною	причи́нами
П.	причи́не	причи́нах

при-чи́-на

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -причин-; закінчення: -а.

Вимова

Семантичні властивості

Значення

причина (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Джерела