форма
Зміст
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Жіночий рід.
Іменник.
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. ◆ немає прикладів застосування.
- мн. Обриси частин людського тіла, людської фігури.
- Пристрій, шаблон, за допомогою якого чому-небудь (перев. якійсь масі) надають певних обрисів, якогось вигляду.
- У ливарній справі — пристосування, куди виливають розплавлений метал, який зберігає після затвердіння обриси цього пристосування.
- друк. Поверхня з рельєфним зображенням для друкування; друкарський набір, уміщений в раму.
- Тип, будова, спосіб організації чого-небудь; зовнішній вияв якого-небудь явища, пов'язаний з його сутністю, змістом.
- лог. Структура, спосіб побудови думки.
- філос. Спосіб існування змісту, його внутрішня структура, організація і зовнішній вираз.
- Видимість, зовнішній бік чого-небудь, що не відображає суті справи.
- Певна система художніх засобів як спосіб вираження змісту творів літератури й мистецтва.
- Сукупність прийомів, елементів техніки виконання, які використовуються при створенні мистецького твору.
- Вид побудови, організації літературного, музичного твору.
- Вид, жанр, різновид творів літератури й мистецтва.
- Спосіб здійснення, виявлення будь-якої дії.
- Спосіб, характер викладу думки, пропозиції, повідомлення і т. ін.
- Протікання, характер захворювання (інтенсивність, особливості перебігу і т. ін.).
- Суворо встановлений порядок у будь-якій справі.
- Встановлений зразок чого-небудь (заповнення якогось документа, словесного звертання, носіння одягу і т. ін.).
- Діловий, офіційний папір, заповнений за певним зразком.
- перев. мн. Прийняті норми поведінки, манер, звертання тощо.
- Спеціальний однаковий за кольором, кроєм та іншими ознаками одяг для осіб певної категорії (військових, учнів, спортсменів та ін.).
- біол. Назва різновиду рослинного чи тваринного організму, зокрема одиниць, менших від роду, при невиразному систематичному їх положенні, а також умовна назва видів і підвидів при їх вивченні і порівнянні.
- лінгв. Видозміна того самого слова, яка надає йому додаткового відтінку значення або виражає відношення даного предмета думки до інших предметів думки того ж самого речення.
- Видозміна того самого слова.
- Стан людини, який дозволяє повністю виявити свої сили, уміння, здібності.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
4. Форми (форма) життя — будь-який вид органічного світу. Форми суспільної свідомості — сторони духовного життя суспільства, що історично склалися: політичні і правові ідеї, філософія, мистецтво, релігія тощо.
6. Для форми — для забезпечення формального боку справи.
7. Великі форми (велика форма) — види творів мистецтва, для яких характерні великий обсяг, монументальність, складність композиції. Малі форми (мала форма) — види творів мистецтва, для яких характерні невеликий обсяг і нескладна композиція.
9. За формою; По [всій] формі — як встановлено, як того вимагають певні правила.
12. Клична форма; Коротка форма прикметника; Неозначена форма дієслова; Перифрастичні форми дієслова; Повні форми прикметників.
13. Бути [не] у формі — бути в такому стані, коли [не] можна повністю виявити свої сили, уміння, здібності і т. ін. (про людину). Бути в повній формі — всебічно характеризуватися кращими показниками: добрим фізичним станом, належним комплектуванням, оснащеністю і т. ін. (про який-небудь підрозділ, групу людей). Втрачати форму — переставати бути струнким у результаті надмірної повноти; втрачати спортивний стан, підготовленість та ін. Входити (ввійти) у форму — набувати такого стану, який дозволяє повністю виявити свої сили, уміння, здібності.
Споріднені слова[ред.]
- іменники: уніформа, формація, формування
- дієслова: формувати
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
|
|
Джерела[ред.]
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 617.
