форма

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. фо́рма фо́рми
Р. фо́рми фо́рм
Д. фо́рмі фо́рмам
З. фо́рму фо́рми
Ор. фо́рмою фо́рмами
М. фо́рмі фо́рмах
Кл. фо́рмо* фо́рми*

фо́р-ма

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -форм-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
    1. мн. обриси частин людського тіла, людської фігури. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. пристрій, шаблон, за допомогою якого чому-небудь (перев. якійсь масі) надають певних обрисів, якогось вигляду. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. у ливарній справі: пристосування, куди виливають розплавлений метал, який зберігає після затвердіння обриси цього пристосування. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. полігр. поверхня з рельєфним зображенням для друкування; друкарський набір, уміщений в раму. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  4. тип, будова, спосіб організації чого-небудь; зовнішній вияв якого-небудь явища, пов'язаний з його сутністю, змістом. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. лог. структура, спосіб побудови думки. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  5. філос. спосіб існування змісту, його внутрішня структура, організація і зовнішній вираз. [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  6. видимість, зовнішній бік чого-небудь, що не відображає суті справи. [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  7. певна система художніх засобів як спосіб вираження змісту творів літератури й мистецтва. [≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. сукупність прийомів, елементів техніки виконання, які використовуються при створенні мистецького твору. [≈ 11][≠ 11][▲ 11][▼ 11] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    2. вид побудови, організації літературного, музичного твору. [≈ 12][≠ 12][▲ 12][▼ 12] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    3. вид, жанр, різновид творів літератури й мистецтва. [≈ 13][≠ 13][▲ 13][▼ 13] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  8. спосіб здійснення, виявлення будь-якої дії. [≈ 14][≠ 14][▲ 14][▼ 14] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. спосіб, характер викладу думки, пропозиції, повідомлення і т. ін. [≈ 15][≠ 15][▲ 15][▼ 15] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    2. протікання, характер захворювання (інтенсивність, особливості перебігу і т. ін.). [≈ 16][≠ 16][▲ 16][▼ 16] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  9. суворо встановлений порядок у будь-якій справі. [≈ 17][≠ 17][▲ 17][▼ 17] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. встановлений зразок чого-небудь (заповнення якогось документа, словесного звертання, носіння одягу і т. ін.). [≈ 18][≠ 18][▲ 18][▼ 18] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    2. діловий, офіційний папір, заповнений за певним зразком. [≈ 19][≠ 19][▲ 19][▼ 19] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    3. перев. мн. прийняті норми поведінки, манер, звертання тощо. [≈ 20][≠ 20][▲ 20][▼ 20] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  10. спеціальний однаковий за кольором, кроєм та іншими ознаками одяг для осіб певної категорії (військовиків, учнів, спортсменів та ін.). [≈ 21][≠ 21][▲ 21][▼ 21] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  11. біол. назва різновиду рослинного чи тваринного організму, зокрема одиниць, менших від роду, при невиразному систематичному їх положенні, а також умовна назва видів і підвидів при їх вивченні і порівнянні. [≈ 22][≠ 22][▲ 22][▼ 22] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  12. лінгв. видозміна того самого слова, яка надає йому додаткового відтінку значення або виражає відношення даного предмета думки до інших предметів думки того ж самого речення. [≈ 23][≠ 23][▲ 23][▼ 23] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. видозміна того самого слова. [≈ 24][≠ 24][▲ 24][▼ 24] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  13. стан людини, який дозволяє повністю виявити свої сили, уміння, здібності. [≈ 25][≠ 25][▲ 25][▼ 25] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?
  12. ?
  13. ?
  14. ?
  15. ?
  16. ?
  17. ?
  18. ?
  19. ?
  20. ?
  21. ?
  22. ?
  23. ?
  24. ?
  25. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?
  12. ?
  13. ?
  14. ?
  15. ?
  16. ?
  17. ?
  18. ?
  19. ?
  20. ?
  21. ?
  22. ?
  23. ?
  24. ?
  25. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?
  12. ?
  13. ?
  14. ?
  15. ?
  16. ?
  17. ?
  18. ?
  19. ?
  20. ?
  21. ?
  22. ?
  23. ?
  24. ?
  25. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?
  12. ?
  13. ?
  14. ?
  15. ?
  16. ?
  17. ?
  18. ?
  19. ?
  20. ?
  21. ?
  22. ?
  23. ?
  24. ?
  25. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

  • Форми (форма) життя — будь-який вид органічного світу.
  • Форми суспільної свідомості — сторони духовного життя суспільства, що історично склалися: політичні і правові ідеї, філософія, мистецтво, релігія тощо.
  • Для форми — для забезпечення формального боку справи.
  • Великі форми (велика форма) — види творів мистецтва, для яких характерні великий обсяг, монументальність, складність композиції.
  • Малі форми (мала форма) — види творів мистецтва, для яких характерні невеликий обсяг і нескладна композиція.
  • За формою; По [всій] формі — як встановлено, як того вимагають певні правила.
  • Клична форма; Коротка форма прикметника; Неозначена форма дієслова; Перифрастичні форми дієслова; Повні форми прикметників.
  • Бути [не] у формі — бути в такому стані, коли [не] можна повністю виявити свої сили, уміння, здібності і т. ін. (про людину).
  • Бути в повній формі — всебічно характеризуватися кращими показниками: добрим фізичним станом, належним комплектуванням, оснащеністю і т. ін. (про який-небудь підрозділ, групу людей).
  • Втрачати форму — переставати бути струнким у результаті надмірної повноти; втрачати спортивний стан, підготовленість та ін.
  • Входити (ввійти) у форму — набувати такого стану, який дозволяє повністю виявити свої сили, уміння, здібності.
  • нестандартні форми занятості

Колокації[ред.]

Прислівя та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від лат. forma

Переклад[ред.]

обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд
обриси частин людського тіла, людської фігури
пристрій, шаблон для надання певних обрисів, якогось вигляду
поверхня з рельєфним зображенням для друкування; друкарський набір
тип, будова, спосіб організації чого-небудь
структура, спосіб побудови думки
спосіб існування змісту, його внутрішня структура, організація і зовнішній вираз
видимість, зовнішній бік чого-небудь, що не відображає суті справи
певна система художніх засобів як спосіб вираження змісту творів літератури й мистецтва
сукупність прийомів, елементів техніки виконання, які використовуються при створенні мистецького твору
вид побудови, організації літературного, музичного твору
вид, жанр, різновид творів літератури й мистецтва
спосіб здійснення, виявлення будь-якої дії
спосіб, характер викладу думки, пропозиції, повідомлення і т. ін.
протікання, характер захворювання
суворо встановлений порядок у будь-якій справі
встановлений зразок чого-небудь
діловий, офіційний папір, заповнений за певним зразком
прийняті норми поведінки, манер, звертання тощо
спеціальний однаковий за кольором, кроєм та іншими ознаками одяг для осіб певної категорії
назва різновиду рослинного чи тваринного організму
видозміна того самого слова, яка надає йому додаткового відтінку значення або виражає відношення
видозміна того самого слова
стан людини, який дозволяє повністю виявити свої сили, уміння, здібності

Джерела[ред.]


Білоруська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. фо́рма фо́рмы
Р. фо́рмы фо́рмаў
Д. фо́рме фо́рмам
З. фо́рму фо́рмы
О. фо́рмай, фо́рмаю фо́рмамі
М. фо́рме
Пр. {{{prp-sg}}} -

фо́р-ма

іменник, жіночий рід, 1-ше відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -форм-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. форма (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]


Болгарська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Ед. форма
Ед. об. форма
Ед. суб. формата
Мн. форми
Мн. сов. формите
Числ.
Зв.

фор-ма

Іменник, жін. рід, відмінювання 41.

Помилка Lua у Модуль:морфо у рядку 173: attempt to concatenate field '?' (a nil value).

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. форма (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]


Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. фо́рма фо́рмы
Р. фо́рмы фо́рм
Д. фо́рме фо́рмам
З. фо́рму фо́рмы
О. фо́рмой
фо́рмою
фо́рмами
П. фо́рме фо́рмах

фо́р-ма

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -форм-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. форма (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]