щука

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	щу́ка	щу́ки
Р.	щу́ки	щу́к
Д.	щуці	щу́кам
З.	щу́ку	щу́к
Ор.	щу́кою	щу́ками
М.	щуці	щу́ках
Кл.	щу́ко	щу́ки

щу́к

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -щук-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: [ʃtʃukɐ]

• прослухати вимову

• УФ: [шчу́ка]

Семантичні властивості

Щука

Щука

Значення

1. хижа прісноводна промислова риба родини щукових, має видовжене тіло зі сплющеною зверху витягнутою головою ◆ Щука-риба в воді по волі гуляє, А я стою та думаю, що пари не маю. П. Чубинський ◆ Вдарю бовтом раз і вдруге, Сонну рибу сполохну; Те і діло сак виймаю, Щуку й окуня тягну. Я. Щоголів ◆ Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку, осетрину й білугу на всі заставки. І. Нечуй-Левицький ◆ Дома нас чекала фарширована щука. Джерело — Олесь Досвітній. ◆ Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком. А. Шиян

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: pike (en) Білоруськаbe: шчупак (be) чол. Російськаru: щука (ru) жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: щука

Болгарська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []

• noicon

Семантичні властивості

Значення

1. щука (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	щу́ка	щу́ки
Р.	щу́ки	щу́к
Д.	щу́ке	щу́кам
З.	щу́ку	щу́к
О.	щу́кой	щу́ками
П.	{{{prp-sg}}}	{{{prp-pl}}}

щу́к

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -щук-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: [щука]

Семантичні властивості

Значення

1. щука (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??