щука

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. щу́ка щу́ки
Р. щу́ки щу́к
Д. щуці щу́кам
З. щу́ку щу́к
Ор. щу́кою щу́ками
М. щуці щу́ках
Кл. щу́ко щу́ки

щу́к

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -щук-; закінчення: .

Вимова[ред.]

  • МФА: [ʃtʃukɐ]
  • УФ: [шчу́ка]

Семантичні властивості[ред.]

Щука
Щука

Значення[ред.]

  1. хижа прісноводна промислова риба родини щукових, має видовжене тіло зі сплющеною зверху витягнутою головою [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Щука-риба в воді по волі гуляє, А я стою та думаю, що пари не маю. П. Чубинський ◆ Вдарю бовтом раз і вдруге, Сонну рибу сполохну; Те і діло сак виймаю, Щуку й окуня тягну. Я. Щоголів ◆ Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку, осетрину й білугу на всі заставки. І. Нечуй-Левицький ◆ Дома нас чекала фарширована щука. Джерело — Олесь Досвітній. ◆ Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком. А. Шиян

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Болгарська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. щука (аналог укр. слову) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]


Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. щу́ка щу́ки
Р. щу́ки щу́к
Д. щу́ке щу́кам
З. щу́ку щу́к
О. щу́кой щу́ками
П. {{{prp-sg}}} {{{prp-pl}}}

щу́к

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -щук-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. щука (аналог укр. слову) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??