волость

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	во́лость	во́лості
Р.	во́лості	во́лостей
Д.	во́лості	во́лостям
З.	во́лость	во́лості
Ор.	во́лостю	во́лостями
М.	во́лості	во́лостях
Кл.	во́лосте*	во́лості*

во́-лость

Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -волость-.

Вимова

• МФА : [ˈwɔlɔsʲtʲ] (одн.), [ˈwɔlɔsʲtʲi] (мн.)
• УФ: [волос'т']

Семантичні властивості

Значення

1. істор. У Київській державі: територія, підпорядкована єдиній владі (князя, монастиря тощо). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. істор. У Російській і Радянській імперіях (в СРСР до 1929-1930 рр.): адміністративно-територіальна одиниця, що входила до складу повіту; населений пункт, у якому була волосна управа. ◆ До волості було добрих вісім верстов (Михайло Коцюбинський, « I, 1955, 34»
3. істор. приміщення волосної управи. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. у ряді регіонів Росії: сільська адміністративно-територіальна одиниця, що входить до складу району. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Холоніми

1. —
2. —
3. —
4. район

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Прислів'я та приказки

• набралося гостей з усіх волостей

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: волосни́й дієслова: володі́ти

Етимологія

Від во́лость, волосне́, волосни́й, волоща́нин «той, хто живе у волості» Я; — рос. во́лость, білор. во́ласць, д.-рус. волость «влада, право, область, округа», пол. włość «власність, маєток, спадок, аренда», чеськ. vlast «батьківщина, вітчизна», словац. vlasť «тс.», болг. мак. власт «влада», сербохорв. вла̑ст «тс.», словен. lást «власність», ст.-слов. власть «влада, право»;— psl. *volstь< *voldtǐ «влада, панування, підвладний край», утворене від основи *veld-/*vold- «володіти»; аналогічно утворені лат. vàsts «держава», лит. val̃sčius «волость».— Критенко Вступ 520; Шанский ЭСРЯ І 3, 151 — 152; Фасмер І 344; Топоров КСИС 30, 29—32; Machek ESJČ 693—694; БЕР І 163; Skok III 604—605.— Див. ще володі́ти.

Переклад

Список перекладів
Білоруськаbe: во́ласьць (be) жін. Російськаru: волость (ru) жін. Шведськаsv: volost (sv)

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Волость // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
• Прислів’я та приказки
• Ізборник
• Этимологические онлайн – словари

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	во́лость	во́лости
Р.	во́лости	во́лостей
Д.	во́лости	во́лостям
З.	во́лость	во́лости
О.	во́лостью	во́лостями
П.	во́лости	во́лостях

во́-лость

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -волость-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. волость (аналог укр. слову) [1]. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. волость (аналог укр. слову) [2]. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. волость (аналог укр. слову) [3]. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. волость (аналог укр. слову) [4]. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від во́лость, волосне́, волосни́й, волоща́нин «той, хто живе у волості» Я; — рос. во́лость, білор. во́ласць, д.-рус. волость «влада, право, область, округа», пол. włość «власність, маєток, спадок, аренда», чеськ. vlast «батьківщина, вітчизна», словац. vlasť «тс.», болг. мак. власт «влада», сербохорв. вла̑ст «тс.», словен. lást «власність», ст.-слов. власть «влада, право»;— psl. *volstь< *voldtǐ «влада, панування, підвладний край», утворене від основи *veld-/*vold- «володіти»; аналогічно утворені лат. vàsts «держава», лит. val̃sčius «волость».— Критенко Вступ 520; Шанский ЭСРЯ І 3, 151 — 152; Фасмер І 344; Топоров КСИС 30, 29—32; Machek ESJČ 693—694; БЕР І 163; Skok III 604—605.— Див. ще володі́ти.