жінка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	жі́нка	жінки́
Р.	жі́нки	жі́нок
Д.	жі́нці	жінка́м
З.	жі́нку	жі́нок
Ор.	жі́нкою	жінка́ми
М.	жі́нці	жінка́х
Кл.	жі́нко	жінки́

жі́н-ка

Іменник, істота, жіночий рід, II відміна (тип відмінювання 3*c за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -жін-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ˈʒʲinkɐ] (одн.), [ʒʲinˈkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Жінка

Значення

1. особа жіночої статі; прот. чоловік ◆ немає прикладів застосування.
2. доросла, на відміну від маленької дівчинки ◆ немає прикладів застосування.
3. заміжня особа стосовно до свого чоловіка ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. фразеологічне зрощення Євин накоренок
2. пані, міледі, шанована, жіночка, сіньйора, дама, господиня, мем, місс, молодиця

Антоніми

1. чоловік
2. нелюд

Гіпероніми

1. особа, тітка, тьотя, людина
2. —
3. —

Гіпоніми

1. жона, невіста
2. —
3. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: жіночка ін. іменники: жіночий, жіноцький, жона прикметники: жіночість, жіночність дієслова: женихатися

Етимологія

Від ??

Переклад

особа жіночої статі
Іспанськаes: mujer Італійськаit: donna Англійськаen: woman (en), Білоруськаbe: жанчына (be) жін. Естонськаet: naine Латинськаla: femina, mulier Німецькаde: Frau Польськаpl: kobieta Російськаru: женщина Турецькаtr: kadın Французькаfr: femme Хорватськаhr: žena Чеськаcs: žena

доросла, на відміну від маленької дівчинки
Англійськаen: adult female (en)

заміжня особа стосовно до свого чоловіка
Польськаpl: mężatka (pl) жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: жінка