абат

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	аба́т	аба́ти
Р.	аба́та	аба́тів
Д.	аба́тові аба́ту	аба́там
З.	аба́та	аба́тів
Ор.	аба́том	аба́тами
М.	аба́тові аба́ті	аба́тах
Кл.	аба́те	аба́ти

а·-ба́т

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -абат-.

Вимова

• МФА : [ɐˈbɑt] (одн.), [ɐˈbɑte] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. рел. глава католицького чоловічого монастиря (абатства); ігумен. ◆ Згідно легенди, раку прибило до східного узбережжя Ірландії, де абат монастиря Даун поховав її поруч з могилою Св. Патрика. К. Ю. Галушко, «Давня Шотландія»
2. рел. загальна назва священиків і вищого духовенства в християнських церквах. ◆ За часів короля Іоанна жив у місті Кентербері абат, який дуже дбайливо ставився до людей та свого господарства. «Король Iоанн та кентерберiйський абат», Англійська народна казка
3. рел. шанобливе звернення до осіб, що належать до духівництва. ◆ «Дорогий колего, дозвольте якнайщиріше рекомендувати Вам шановного і достойного похвали пастиря, пана абата…» Гі де Мопассан, «Покровитель»

Синоніми

1. настоятель, ігумен, пріор
2. —
3. —

Антоніми

1. —
2. —
3. —

Гіпероніми

1. —
2. —
3. —

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: абатиса, абатство прикметники: абатський

Етимологія

Від латинського abbas (abbatis), з грецького ἀββᾶς, від арамейського אבא (абба) — батько

Переклад

глава католицького чоловічого монастиря (абатства)
Іспанськаes: abad (es) Англійськаen: abbot (en) Ерзянськаmyv: katolikeń monahkudoń prävt Каталанськаca: abat (ca) Кримськотатарськаcrh: abbat (crh) Німецькаde: Abt (de) Окситанськаoc: abat (oc) Польськаpl: abat (pl) чол. Російськаru: аббат (ru) чол. Французькаfr: abbé (fr) Фінськаfi: apotti (fi)

загальна назва священиків і вищого духовенства в християнських церквах

шанобливе звернення до осіб, що належать до духівництва

Джерела

• Словник УЛІФ: абат
• Словник іншомовних слів за редакцією О. С. Мельничука, Київ, 1974

Білоруська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	аба́т	аба́ты
Р.	аба́та	аба́таў
Д.	аба́ту	аба́там
З.	аба́та	аба́ты
О.	аба́там	аба́тамі
М.	аба́те
Пр.	{{{prp-sg}}}	-

а-ба́т

іменник, істота, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a/be за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -абат-.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. абат (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??