Українська

О-ко́-пи

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).

Префікс: О-; корінь: -коп-; закінчення: -и.

геогр. назва кількох населених пунктів в Україні. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: окіпчик, окопчик згрубілі: око́писько, око́пище топоніми: Око́п, ін. іменники: окі́п, око́п, око́пище, око́писько прикметники: око́пний дієслова: око́пувати, око́пуватися, окопа́ти дієприкметники: око́паний

Від ??

Список перекладів
Польська_pl: Okopy

У Вікіпедії є стаття

Окопи