Рим
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Рим | — |
| Р. | Рима | — |
| Д. | Римові Риму |
— |
| З. | Рим | — |
| Ор. | Римом | — |
| М. | на/у Римі по Риму |
— |
| Кл. | Риме | — |
Рим
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Рим-.
Вимова[ред.]
- : [rɪm]
послухати вимову:
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
- —
Антоніми[ред.]
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |
