Перейти до вмісту

балансувати

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я балансу́ю балансу́вав балансу́ватиму  —
Ти балансу́єш балансу́вав
балансу́вала
балансу́ватимеш балансу́й
Він
Вона
Воно
балансу́є балансу́вав
балансу́вала
балансу́вало
балансу́ватиме  —
Ми балансу́єм(о) балансу́вали балансу́ватимем(о) балансу́ймо
Ви балансу́єте балансу́вали балансу́йте
Вони балансу́ють балансу́вали балансу́ватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. балансу́ючи
Дієприсл. мин. ч. балансу́вавши
Пас. дієприкм. теп. ч. балансо́ваваний
Безособова форма балансо́вавано

ба-лан-су-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — збалансувати.

Корінь: -баланс-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. зберігати рівновагу, роблячи відповідні рухи тілом ◆ немає прикладів застосування.
  2. доводити до правильного співвідношення взаємно зв'язані частини, сторони чого-небудь, надходження і витрати чогось
  3. техн. зрівноважувати обертальні деталі машини, механізму

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від укр. бала́нс «порівняльний підсумок прибутків і витрат; рівновага», заст. біля́нс «тс.», балансува́ти «утримувати рівновагу», балансе́р «акробат, канатоходець», баланси́р «довга палиця для зберігання рівноваги на канаті; коромисло, важіль, який передає рух поршня або служить для рівномірного розподілу ваги; маятник годинникового механізму»; — рос. білор. болг. бала́нс, пол. словац. balans, чеськ. bilance, в.-луж. balansa, мак. баланс, сербохорв. ба̀ланс, словен. bilánca «підсумок прибутків і витрат», baláns «рівновага»; — запозичення з французької мови; фр. balance «ваги, рівновага» походить від лат. bilanx «ваги з двома чашками» (через нар.-лат. лат. *bilancia), утвореного з основ лат. bi- «двічі, два» і lanx «чашка, шалька», спорідненого з гр. λέκος «корито, миска», λεκάνη «тс.», psl. lękǫ «гну», укр. лук.— СІС 84; Шанский ЭСРЯ І 2,21; Dauzat 69; Walde —Hofm. I 761.— Див. ще біс², лук. — Пор. лоха́ня.


Переклад

[ред.]
зберігати рівновагу, роблячи відповідні рухи тілом
доводити до правильного співвідношення взаємно зв'язані частини, сторони чого-небудь, надходження і витрати чогось
зрівноважувати обертальні деталі машини, механізму

Джерела

[ред.]