балансир

Матеріал з Вікісловника
Див. також балансер.

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. баланси́р баланси́ри
Р. баланси́ра баланси́рів
Д. баланси́рові
баланси́ру 		баланси́рам
З. баланси́р баланси́ри
Ор. баланси́ром баланси́рами
М. на/у баланси́ру на/у баланси́рах
Кл. баланси́ру* баланси́ри*

ба-лан-си́р

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -баланс-; суфікс: -ир.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. довга жердина, за допомогою якої акробат-танцівник на канаті зберігає рівновагу. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. техн. важіль у машині, що служить для передачі руху поршня або для рівномірного розподілу ваги. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. головний регулятор, який замінює маятник у механізмі годинника. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ↑ ?
  2. ↑ вага́дло
  3. ↑ ?

Антоніми

  1. ↑ ?
  2. ↑ ?
  3. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ ?
  2. ↑ ва́жіль, дета́ль
  3. ↑ ?

Гіпоніми

  1. ↑ ?
  2. ↑ ?
  3. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від укр. бала́нс «порівняльний підсумок прибутків і витрат; рівновага», заст. біля́нс «тс.», балансува́ти «утримувати рівновагу», балансе́р «акробат, канатоходець», баланси́р «довга палиця для зберігання рівноваги на канаті; коромисло, важіль, який передає рух поршня або служить для рівномірного розподілу ваги; маятник годинникового механізму»; — рос. білор. болг. бала́нс, пол. словац. balans, чеськ. bilance, в.-луж. balansa, мак. баланс, сербохорв. ба̀ланс, словен. bilánca «підсумок прибутків і витрат», baláns «рівновага»; — запозичення з французької мови; фр. balance «ваги, рівновага» походить від лат. bilanx «ваги з двома чашками» (через нар.-лат. лат. *bilancia), утвореного з основ лат. bi- «двічі, два» і lanx «чашка, шалька», спорідненого з гр. λέκος «корито, миска», λεκάνη «тс.», psl. lękǫ «гну», укр. лук.— СІС 84; Шанский ЭСРЯ І 2,21; Dauzat 69; Walde —Hofm. I 761.— Див. ще біс², лук. — Пор. лоха́ня.


Переклад[ред.]

довга жердина, за допомогою якої акробат-танцівник на канаті зберігає рівновагу
важіль у машині, що служить для передачі руху поршня або для рівномірного розподілу ваги
головний регулятор, який замінює маятник у механізмі годинника

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. баланси́р баланси́ры
Р. баланси́ра баланси́ров
Д. баланси́ру баланси́рам
З. баланси́р баланси́ры
О. баланси́ром баланси́рами
П. баланси́ре баланси́рах

ба-лан-си́р

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -баланс-; суфікс: -ир.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. балансир (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ↑ ?

Антоніми

  1. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ ?

Гіпоніми

  1. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від укр. бала́нс «порівняльний підсумок прибутків і витрат; рівновага», заст. біля́нс «тс.», балансува́ти «утримувати рівновагу», балансе́р «акробат, канатоходець», баланси́р «довга палиця для зберігання рівноваги на канаті; коромисло, важіль, який передає рух поршня або служить для рівномірного розподілу ваги; маятник годинникового механізму»; — рос. білор. болг. бала́нс, пол. словац. balans, чеськ. bilance, в.-луж. balansa, мак. баланс, сербохорв. ба̀ланс, словен. bilánca «підсумок прибутків і витрат», baláns «рівновага»; — запозичення з французької мови; фр. balance «ваги, рівновага» походить від лат. bilanx «ваги з двома чашками» (через нар.-лат. лат. *bilancia), утвореного з основ лат. bi- «двічі, два» і lanx «чашка, шалька», спорідненого з гр. λέκος «корито, миска», λεκάνη «тс.», psl. lękǫ «гну», укр. лук.— СІС 84; Шанский ЭСРЯ І 2,21; Dauzat 69; Walde —Hofm. I 761.— Див. ще біс², лук. — Пор. лоха́ня.


Джерела[ред.]

Сербська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник, чоловічий рід.

Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:морфо/data/sr' not found.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. орн. те ж саме, що Ardea Ardeidae Linnaeus. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ↑ балазир, балансир, балунчин, бела чапља, бијела чапља, бијели гак, бјелач, бјелача, велика бела чапља, велика бељача, велика бијела чапља, велика бјељача, велика племенита чапља, велика чапља, велики рајер, воља, вољак, гак бјелач, жабогут, кусица, модош, племенита бијела чапља, рибарка, снежна чапља, сребрна чапља, чапља

Антоніми

  1. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ ?

Гіпоніми

  1. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=балансир&oldid=555231