балансир

Див. також балансер.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	баланси́р	баланси́ри
Р.	баланси́ра	баланси́рів
Д.	баланси́рові баланси́ру	баланси́рам
З.	баланси́р	баланси́ри
Ор.	баланси́ром	баланси́рами
М.	на/у баланси́ру	на/у баланси́рах
Кл.	баланси́ру*	баланси́ри*

ба-лан-си́р

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -баланс-; суфікс: -ир.

Вимова

• МФА : [bɐlɐnˈsɪr] (одн.), [bɐlɐnˈsɪre] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. довга жердина, за допомогою якої акробат-танцівник на канаті зберігає рівновагу. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. техн. важіль у машині, що служить для передачі руху поршня або для рівномірного розподілу ваги. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. головний регулятор, який замінює маятник у механізмі годинника. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від укр. бала́нс «порівняльний підсумок прибутків і витрат; рівновага», заст. біля́нс «тс.», балансува́ти «утримувати рівновагу», балансе́р «акробат, канатоходець», баланси́р «довга палиця для зберігання рівноваги на канаті; коромисло, важіль, який передає рух поршня або служить для рівномірного розподілу ваги; маятник годинникового механізму»; — рос. білор. болг. бала́нс, пол. словац. balans, чеськ. bilance, в.-луж. balansa, мак. баланс, сербохорв. ба̀ланс, словен. bilánca «підсумок прибутків і витрат», baláns «рівновага»; — запозичення з французької мови; фр. balance «ваги, рівновага» походить від лат. bilanx «ваги з двома чашками» (через нар.-лат. лат. *bilancia), утвореного з основ лат. bi- «двічі, два» і lanx «чашка, шалька», спорідненого з гр. λέκος «корито, миска», λεκάνη «тс.», psl. lękǫ «гну», укр. лук.— СІС 84; Шанский ЭСРЯ І 2,21; Dauzat 69; Walde —Hofm. I 761.— Див. ще біс², лук. — Пор. лоха́ня.

Переклад

довга жердина, за допомогою якої акробат-танцівник на канаті зберігає рівновагу
Болгарськаbg: балансьор (bg) чол. Білоруськаbe: балянсы́р (be) чол.

важіль у машині, що служить для передачі руху поршня або для рівномірного розподілу ваги
Англійськаen: (верстата-качалки) walking beam (en) Білоруськаbe: (тракт.) балянсі́р (be) чол. Німецькаde: (верстата-качалки) Ausgleichhebel (de)

головний регулятор, який замінює маятник у механізмі годинника

Джерела

• Словник УЛІФ: балансир

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	баланси́р	баланси́ры
Р.	баланси́ра	баланси́ров
Д.	баланси́ру	баланси́рам
З.	баланси́р	баланси́ры
О.	баланси́ром	баланси́рами
П.	баланси́ре	баланси́рах

ба-лан-си́р

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -баланс-; суфікс: -ир.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. балансир (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• балансир верхний (в мостах)
• балансир качающийся
• балансир клиновидный
• балансир мостовой
• балансир нижний
• балансир ребристый
• балансир сплошной

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від укр. бала́нс «порівняльний підсумок прибутків і витрат; рівновага», заст. біля́нс «тс.», балансува́ти «утримувати рівновагу», балансе́р «акробат, канатоходець», баланси́р «довга палиця для зберігання рівноваги на канаті; коромисло, важіль, який передає рух поршня або служить для рівномірного розподілу ваги; маятник годинникового механізму»; — рос. білор. болг. бала́нс, пол. словац. balans, чеськ. bilance, в.-луж. balansa, мак. баланс, сербохорв. ба̀ланс, словен. bilánca «підсумок прибутків і витрат», baláns «рівновага»; — запозичення з французької мови; фр. balance «ваги, рівновага» походить від лат. bilanx «ваги з двома чашками» (через нар.-лат. лат. *bilancia), утвореного з основ лат. bi- «двічі, два» і lanx «чашка, шалька», спорідненого з гр. λέκος «корито, миска», λεκάνη «тс.», psl. lękǫ «гну», укр. лук.— СІС 84; Шанский ЭСРЯ І 2,21; Dauzat 69; Walde —Hofm. I 761.— Див. ще біс², лук. — Пор. лоха́ня.

Сербська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник, чоловічий рід.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. орн. те ж саме, що Ardea Ardeidae Linnaeus. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??