баран

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. самець вівці ◆ Вони знали гос­подаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг Коцюбинський
  2. дика травоїдна тварина з довгою шерстю і вигну­тими рогами, що живе у відкритій гірській місцевості ◆ Гірський баран
  3. лайл. про нерозумну, слабодуху людину ◆ [Н а р т а л:] Чому він їм не наступив на шиї? ото б то дяку­вали!.. Барани! Леся Українка
  4. розм. гребінь замету, крижини ◆ На димарі пови­кручувало такі кудлаті барани,— і не пізнати, чи то людське житво, чи навернуло таку кучугуру снігу?.. Панас Мирний
    1. м'ясиста середина кавуна

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]