Перейти до вмісту

брати

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

бра́ти

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я беру́ брав
бра́ла
бра́тиму  —
Ти бере́ш бра́в
бра́ла
бра́тимеш бери́
Він
Вона
Воно
бере́ брав
бра́ла
бра́ло
братиме  —
Ми бере́м( -емо́) бра́ли бра́тимем(о) бері́м(о)
Ви берете́ бра́ли бері́ть
Вони беру́ть бра́ли бра́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. беручи́
Дієприсл. мин. ч. бра́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма бра́но

бра-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6°b/cX. Відповідне дієслово доконаного виду — забра́ти.

Корінь: -бр-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. перех. схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Бере [Максим] заступ і лопату, Шкандибає в поле Т. Г. Шевченко
    2. перех. набирати певну кількість чого-небудь. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Поїзд бере вугілля.
    3. перех. черпати, набирати (воду або іншу рідину). [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Ставок під кригою в неволі І ополонка — воду брать Т. Г. Шевченко
    4. перех. збирати (гриби, ягоди і т. ін.). [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ От ще б то їх [рижики] брала, та як же пішов дощ Г. Ф. Квітка-Основ'яненко
    5. перех. вибирати, рвати, виривати (коноплі, льон і т. ін.). [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Поза лісом зелененьким Брала вдова льон дрібненький Українська лірична пісня
    6. перех. здобувати, діставати. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ — Я додумався ось до чого: не можна просьбою — бери силою! Панас Мирний
      1. купувати. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Брати квитки на поїзд
      2. наступаючи, захоплювати, займати населений пункт, територію і т. ін. [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ У мене є дорослий брат, він брав колись Берлін Наталія Забіла
    7. перех. одержувати в користування. [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9] ◆ Пан забрав собі кращі землі, половина села мусила брати землю на шпилях понад крутими балками І. С. Нечуй-Левицький
    8. перех. стягувати з кого-небудь, одержувати (податки, платню за роботу тощо). [≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10] ◆ — Та дівчина, що у мене була, п'ятнадцять карбованців на рік брала на моїй одежі Панас Мирний
    9. перех. позичати в когось. [≈ 11][≠ 11][▲ 11][▼ 11] ◆ Бере гроші на відробіток
    10. перех., перев. за що. сприймати певним чином. [≈ 12][≠ 12][▲ 12][▼ 12] ◆ [А е ц і й П а н с а: ] Ти ж не бери всього вже так поважно, в нього жарт одягнений мов правда Леся Українка
    11. перех. вести, везти, нести з собою, забирати з собою, до себе. [≈ 13][≠ 13][▲ 13][▼ 13] ◆ — Торік я тебе брав на те полювання, то ти мусив бачити, як я справлявся… Марко Вовчок
    12. перех. наймати на роботу. [≈ 14][≠ 14][▲ 14][▼ 14] ◆ — Нехай собі із другого села беруть [на жнива], а ми подивимося та підождемо Панас Мирний
    13. перех. арештовувати, затримувати кого-небудь. [≈ 15][≠ 15][▲ 15][▼ 15] ◆ Послали людей до Павлової хати Варку забрать. Знайшли її у хаті, у кутку, стали брати — вона одбивалася Марко Вовчок
    14. перех., заст. женитися на комусь. [≈ 16][≠ 16][▲ 16][▼ 16] ◆ — Може, думаєш брати її за себе? — Буду сватів слати в неділю Марко Вовчок
    15. перех. і без додатка, діал. приймати дитину під час пологів. [≈ 17][≠ 17][▲ 17][▼ 17] ◆ —Чи такая баба брала — Щастя, долі не вгадала П. П. Чубинський
    16. неперех., тільки 3 ос, розм. їсти наживку на гачку; ловитися на вудку (про рибу). [≈ 18][≠ 18][▲ 18][▼ 18] ◆ Опівночі добре беруть соми.
    17. неперех. і перех. виконувати певну дію, роботу (про машину, знаряддя і т. ін.). [≈ 19][≠ 19][▲ 19][▼ 19] ◆ Жнемо собі; Грицько коней поганяє, машина добре бере Панас Мирний
    18. перех. долати важку ділянку шляху, перешкоду і т. ін.. [≈ 20][≠ 20][▲ 20][▼ 20] ◆ Паровоз із важким хвостом вагонів з розгону бере гору Еллан
    19. неперех., розм. змінювати напрям руху, відхилятися від попереднього напряму; повертати. [≈ 21][≠ 21][▲ 21][▼ 21] ◆ Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися М. М. Коцюбинський
    20. перех. забирати, віднімати час, сили і т. ін.. [≈ 22][≠ 22][▲ 22][▼ 22] ◆ Когена чекаю завтра або позавтра, знов, певно, братиме у мене вільний час вечорами М. М. Коцюбинський
    21. перех. опановувати, охоплювати кого-небудь (про почуття, фізичний стан і т. ін.). [≈ 23][≠ 23][▲ 23][▼ 23] ◆ Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро М. М. Коцюбинський
    22. неперех. уживається при дієсловах у значенні початку виконання дії або, частіше, як спонукальне слово при наказовому способі. [≈ 24][≠ 24][▲ 24][▼ 24] ◆ — Хто його зна, що й робити, хоч бери та переорюй все поле вдруге! Леся Українка
    Синоніми
    1. ?
    2. ?
    3. ?
    4. ?
    5. ?
    6. ?
    7. ?
    8. ?
    9. ?
    10. ?
    11. ?
    12. ?
    13. ?
    14. ?
    15. ?
    16. ?
    17. ?
    18. ?
    19. ?
    20. ?
    21. ?
    22. ?
    23. ?
    24. ?
    Антоніми
    1. ?
    2. ?
    3. ?
    4. ?
    5. ?
    6. ?
    7. ?
    8. ?
    9. ?
    10. ?
    11. ?
    12. ?
    13. ?
    14. ?
    15. ?
    16. ?
    17. ?
    18. ?
    19. ?
    20. ?
    21. ?
    22. ?
    23. ?
    24. ?
    Гіпероніми
    1. ?
    2. ?
    3. ?
    4. ?
    5. ?
    6. ?
    7. ?
    8. ?
    9. ?
    10. ?
    11. ?
    12. ?
    13. ?
    14. ?
    15. ?
    16. ?
    17. ?
    18. ?
    19. ?
    20. ?
    21. ?
    22. ?
    23. ?
    24. ?
    Гіпоніми
    1. ?
    2. ?
    3. ?
    4. ?
    5. ?
    6. ?
    7. ?
    8. ?
    9. ?
    10. ?
    11. ?
    12. ?
    13. ?
    14. ?
    15. ?
    16. ?
    17. ?
    18. ?
    19. ?
    20. ?
    21. ?
    22. ?
    23. ?
    24. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям
    набирати певну кількість чого-небудь
    черпати, набирати (воду або іншу рідину)
    збирати (гриби, ягоди і т. ін.)
    вибирати, рвати, виривати (коноплі, льон і т. ін.)


    здобувати, діставати


    купувати
    наступаючи, захоплювати, займати населений пункт, територію і т. ін.
    одержувати в користування
    стягувати з кого-небудь, одержувати
    позичати в когось
    сприймати певним чином
    вести, везти, нести з собою, забирати з собою, до себе
    наймати на роботу
    арештовувати, затримувати кого-небудь
    женитися на комусь
    приймати дитину під час пологів
    їсти наживку на гачку
    виконувати певну дію, роботу (про машину, знаряддя і т. ін.)
    долати важку ділянку шляху, перешкоду і т. ін.
    змінювати напрям руху, відхилятися від попереднього напряму; повертати
    забирати, віднімати час, сили і т. ін
    опановувати, охоплювати кого-небудь (про почуття, фізичний стан і т. ін.)


    уживається при дієсловах у значенні початку виконання дії або, частіше, як спонукальне слово при наказовому способі

    брати́

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. форма називного і кличного відмінків множини від брат

    Джерела

    [ред.]