брати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

бра́ти[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. перех. схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям ◆ Бере [Максим] заступ і лопату, Шкандибає в поле Шевченко
  2. Шаблон:перех. набирати певну кількість чого-небудь ◆ Поїзд бере вугілля.
  3. перех. черпати, набирати (воду або іншу рідину) ◆ Ставок під кригою в неволі І ополонка — воду брать Шевченко
  4. перех. збирати (гриби, ягоди і т. ін.) ◆ От ще б то їх [рижики] брала, та як же пішов дощ Квітка-Основ'яненко
  5. перех. вибирати, рвати, виривати (коноплі, льон і т. ін.) ◆ Поза лісом зелененьким Брала вдова льон дріб­ненький Українська лірична пісня
  6. перех. здобувати, діставати ◆ — Я додумався ось до чого: не можна просьбою — бери силою! Панас Мирний
    1. купувати ◆ Брати квитки на поїзд
    2. наступаючи, захоплювати, займати населений пункт, територію і т. ін. ◆ У мене є дорослий брат, він брав колись Берлін Забіла
  7. перех. одержувати в користування ◆ Пан забрав собі кращі землі, половина села мусила брати землю на шпилях понад крутими балками Нечуй-Левицький
  8. перех. стягувати з кого-небудь, одержувати (по­датки, платню за роботу тощо) ◆ — Та дівчина, що у мене була, п'ятнадцять карбованців на рік брала на моїй одежі Панас Мирний
  9. перех. позичати в когось ◆ Бере гроші на відробіток
  10. перех., перев. за що. сприймати певним чином ◆ [А е ц і й П а н с а: ] Ти ж не бери всього вже так по­важно, в нього жарт одягнений мов правда Леся Українка
  11. перех. вести, везти, нести з собою, забирати з собою, до себе ◆ — Торік я тебе брав на те полювання, то ти мусив бачити, як я справлявся... Марко Вовчок
  12. перех. найхмати на роботу ◆ — Нехай собі із другого села беруть [на жнива], а ми подивимося та підождемо Панас Мирний
  13. перех. арештовувати, затримувати кого-небудь ◆ Послали людей до Павлової хати Варку забрать. Зна­йшли її у хаті, у кутку, стали брати — вона одбивалася Марко Вовчок
  14. перех., заст. женитися на комусь ◆ — Може, ду­маєш брати її за себе? — Буду сватів слати в неділю Марко Вовчок
  15. перех. і без додатка, діал. приймати дитину під час пологів ◆ —Чи такая баба брала — Щастя, долі не вгадала Чубинський
  16. неперех., тільки 3 ос, розм. їсти наживку на гачку; ловитися на вудку (про рибу) ◆ Опівночі добре беруть соми.
  17. неперех. і перех. виконувати певну дію, роботу (про машину, знаряддя і т. ін.) ◆ Жнемо собі; Грицько коней поганяє, машина добре бере Панас Мирний
  18. перех. долати важку ділянку шляху, перешкоду і т. ін. ◆ Паровоз із важким хвостом вагонів з розгону бере гору Еллан
  19. неперех., розм. змінювати напрям руху, відхи­лятися від попереднього напряму; повертати ◆ Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися Коцюбинський
  20. перех. забирати, віднімати час, сили і т. ін. ◆ Когена чекаю завтра або позавтра, знов, певно, братиме у мене вільний час вечорами Коцюбинський
  21. перех. опановувати, охоплювати кого-небудь (про почуття, фізичний стан і т. ін.) ◆ Досада брала Гна­та, що він не похопиться бистрим словом, як Петро Коцюбинський
  22. неперех. уживається при дієсловах у значенні початку виконання дії або, частіше, як спонукальне слово при наказовому способі ◆ — Хто його зна, що й ро­бити, хоч бери та переорюй все поле вдруге! Леся Українка

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

брати́[ред.]

Значення[ред.]

  1. форма називного і кличного відмінків множини від брат