брехня

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. брехня́ бре́хні
Р. брехні́ бре́хень
Д. брехні́ бре́хням
З. брехню́ бре́хні
Ор. брехне́ю бре́хнями
М. брехні́ бре́хнях
Кл. бре́хне* бре́хні*

брех-ня́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2*d за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -брех-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. гавкання. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ На собачу брехню вибігла з хати молода, як дівчина, молодиця Панас Мирний
  2. розм. те, що не відповідає правді; неправда. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся З української казки
  3. вживається у мн. вигадки, плітки і т. ін. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ [А е ц і й П а н с а:] Найкраще так, побачити на очі, тоді ніяким брехням не повіриш Леся Українка

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Происходит от праслав. , от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. брехати «лаять», укр. бреха́ти «лгать», болг. бре́хам «тявкать, лаять; ссориться», сербохорв. брѐхати «задыхаться, кашлять», словенск. brę́hati «задыхаться», чешск. břechati «тявкать», польск. brzechać «лаять». Наряду с ними сербохорв. брѐктати «фыркать», польск. brzechotać, brzechtać «лаять, тявкать», др.-чешск. břeče «говорит». Родственно латышск. brèkt, brècu «кричу, плачу», др.-в.-нем. praht, ср.-в.-нем. braht «шум», ирл. bressim «крик». Более далеким является англос. beorcan, англ. bark«лаять», которое, вероятно, связано с лит. burgė́ti «ворчать, ругаться»

Походить від праслав. від якого в числі іншого створилися: староукр. брехати «гавкати», укр. брехати «брехати», болг. бре́хам «гавкати, гавкати; сваритися», сербохорв. брѐхати «задихатися, кашляти», словенська. bręhati «задихатися», чеськ. břechati «гавкати», польск. brzechać «гавкати». Поряд з ними сербохорв. брѐктати «фиркати», польск. brzechotać, brzechtać «гавкати, гавкати», давньочеськ. břeče «говорити». Родово латвійська. brèkt, brècu «кричу, плачу», давньосернім. praht, середньовічна старонім braht «шум», ірл. bressim « крик ». Більш далеким є англос. beorcan, англ. bark «гавкати», яке, ймовірно, пов'язано з лит. burgėti «бурчати, лаятися»

Переклад[ред.]

гавкання

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. брехня́ брехни́
Р. брехни́ брехне́й
Д. брехне́ брехня́м
З. брехню́ брехни́
О. брехнё́й брехня́ми
П.
М. брехне́  —

брех-ня́

Іменник жіночого роду, відмінювання 2b.


Корінь: --.

Вимова[ред.]


Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. брехня (аналог. укр. брехня [1]). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. розм. брехня (аналог. укр. брехня [2]). [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]