брехня

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	брехня́	бре́хні
Р.	брехні́	бре́хень
Д.	брехні́	бре́хням
З.	брехню́	бре́хні
Ор.	брехне́ю	бре́хнями
М.	брехні́	бре́хнях
Кл.	бре́хне*	бре́хні*

брех-ня́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2*d за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -брех-; суфікс: -н; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. гавкання. ◆ На собачу брехню вибігла з хати молода, як дівчина, молодиця Панас Мирний
2. розм. те, що не відповідає правді; неправда. ◆ Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся З української казки
3. вживається у мн. вигадки, плітки і т. ін. ◆ [А е ц і й П а н с а:] Найкраще так, побачити на очі, тоді ніяким брехням не повіриш Леся Українка

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• брехню завдавати
• брехні точити (брехні справляти)

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: брехунець, побрехеньки ін. іменники: брехун, брухуха прикметники: брехливий дієприкметники: оббріхувати, брехати

Етимологія

Від ??

Происходит от праслав. , от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. брехати «лаять», укр. бреха́ти «лгать», болг. бре́хам «тявкать, лаять; ссориться», сербохорв. брѐхати «задыхаться, кашлять», словенск. brę́hati «задыхаться», чешск. břechati «тявкать», польск. brzechać «лаять». Наряду с ними сербохорв. брѐктати «фыркать», польск. brzechotać, brzechtać «лаять, тявкать», др.-чешск. břeče «говорит». Родственно латышск. brèkt, brècu «кричу, плачу», др.-в.-нем. praht, ср.-в.-нем. braht «шум», ирл. bressim «крик». Более далеким является англос. beorcan, англ. bark«лаять», которое, вероятно, связано с лит. burgė́ti «ворчать, ругаться»

Походить від праслав. від якого в числі іншого створилися: староукр. брехати «гавкати», укр. брехати «брехати», болг. бре́хам «гавкати, гавкати; сваритися», сербохорв. брѐхати «задихатися, кашляти», словенська. bręhati «задихатися», чеськ. břechati «гавкати», польск. brzechać «гавкати». Поряд з ними сербохорв. брѐктати «фиркати», польск. brzechotać, brzechtać «гавкати, гавкати», давньочеськ. břeče «говорити». Родово латвійська. brèkt, brècu «кричу, плачу», давньосернім. praht, середньовічна старонім braht «шум», ірл. bressim « крик ». Більш далеким є англос. beorcan, англ. bark «гавкати», яке, ймовірно, пов'язано з лит. burgėti «бурчати, лаятися»

Переклад

гавкання
Російськаru: брехня жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: брехня

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	брехня́	брехни́
Р.	брехни́	брехне́й
Д.	брехне́	брехня́м
З.	брехню́	брехни́
О.	брехнё́й	брехня́ми
П.
М.	брехне́	—

брех-ня́

Іменник жіночого роду, відмінювання 2b.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. розм. брехня (аналог. укр. брехня [1]). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. розм. брехня (аналог. укр. брехня [2]). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: брехун прикметники: брехливый дієслова: брехать