бугай

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

бугай І[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина обм. ч.
Н. буга́й бугаї́ бугаї́
Р. бугая́ бугаї́в бугаї́в
Д. бугаю́
бугає́ві
бугая́м  —
З. бугая́ бугаї́в бугаї́
Ор. бугає́м бугая́ми  —
М. бугаї́
бугає́ві
бугаю́
бугая́х  —
Кл. буга́ю* бугаї́*  —

бу-га́й

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 15 ФкФ; тип відмінювання 7b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бугай-.

Вимова[ред.]

    • МФА: одн. [bʊˈɦɑi̯
      мн. [bʊɦɐˈji]
  • УФ: [буга́й]

Семантичні властивості[ред.]

Бугай [1]
Бугай [1]

Значення[ред.]

  1. некастрований племінний бик [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Рудий бугай вдарив ногами в землю, зігнув воласту шию і підняв хвіст. М. М. Коцюбинський, «Тіні забутих предків», 1912 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Біжать отари, коні ржуть, реве // Тяжкий бугай на буйнім пасовищі. М. Т. Рильський, «Біжать отари, коні ржуть…», 1929 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  2. перен., лайл. людина великого зросту, значної ваги, незграбна і переважно лінива [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ [Яким:] Добрим людям спочивок, а йому, чортовому бугаєві, співи. М. Л. Кропивницький, «Джигун», 1890 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
Синоніми
Антоніми
  1. ?
  2. ?
Гіпероніми
  1. ?
  2. ?
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]

бугай ІІ[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина обм. ч.
Н. буга́й бугаї́ бугаї́
Р. бугая́ бугаї́в бугаї́в
Д. бугаю́
бугає́ві
бугая́м  —
З. бугая́ бугаї́в бугаї́
Ор. бугає́м бугая́ми  —
М. бугаї́
бугає́ві
бугаю́
бугая́х  —
Кл. буга́ю* бугаї́*  —

бу-га́й

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 15 ФкФ; тип відмінювання 7b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бугай-.

Вимова[ред.]

    • МФА: одн. [bʊˈɦɑi̯
      мн. [bʊɦɐˈji]
  • УФ: [буга́й]

Семантичні властивості[ред.]

Бугай

Значення[ред.]

  1. орн. нічний болотяний птах з родини чапель [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Крикнув бугай у болоті — і замовк. Панас Мирний, «Лихі люди», 1875 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ На луках гуде бугай, глушить рибу, — скиглить чайка. К. О. Гордієнко (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 20 томах) ◆ З боліт бугай біду мені реве. М. С. Вінграновський, «Води із очерету хлюпавиця…», 1964 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 20 томах)
Синоніми
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
Гіпоніми
  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

бугай ІІI[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. буга́й бугаї́
Р. бугаю́ бугаї́в
Д. бугає́ві
бугаю́
бугая́м
З. бугай бугаї́
Ор. бугає́м бугая́ми
М. бугає́ві
бугаї́
бугаю́
бугая́х
Кл. буга́ю* бугаї́*

бу-га́й

Іменник, неістота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 7b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бугай-.

Вимова[ред.]

    • МФА: одн. [bʊˈɦɑi̯
      мн. [bʊɦɐˈji]
  • УФ: [буга́й]

Семантичні властивості[ред.]

Бугай

Значення[ред.]

  1. етн., муз. традиційний український народний музичний інструмент, що за тембром нагадує ревіння бугая [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ На стендах музею експонуються такі українські народні інструменти: сопілка, торбан, бугай, дримба. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 20 томах)
Синоніми
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
Гіпоніми
  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Білоруська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. буга́й бугаі́
Р. бугая́ бугаёў
Д. бугаю́ бугая́м
З. бугая́ бугаёў
О. бугаём бугая́мі
М. бугае́
Пр. {{{prp-sg}}} -

бу-га́й

іменник, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 7b/be за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бугай-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. с. г. бугай (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. буга́й бугаи́
Р. бугая́ бугаёв
Д. бугаю́ бугая́м
З. бугая́ бугаёв
О. бугаём бугая́ми
П. бугае́ бугая́х

бу-га́й

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 7b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бугай-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. с. г. бугай (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]