бусурман

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бусурма́н	бусурма́ни
Р.	бусурма́на	бусурма́нів
Д.	бусурма́нові бусурма́ну	бусурма́нам
З.	бусурма́на	бусурма́нів
Ор.	бусурма́ном	бусурма́нами
М.	бусурма́нові бусурма́ну	бусурма́нах
Кл.	бусурма́ну	бусурма́ни

бу-сур-ма́н

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бусурман-.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст., нар.-поет. про людину іншої віри (переважно про магометанина) ◆ «Ріж! і бий! Катуй невіру бусурмана!» Кричать за муром Т. Г. Шевченко
2. уживається як лайливе слово ◆ — Ходив на той куток, батько посилали до одного чоловіка. Тогобіцькі парубки погнались, ледве втік. От бусурмени! М. Л. Кропивницький

Синоніми

1. бусурмен, іновірець, гяур, нехристиянин, невіра, нехрист
2. негідник, мерзотник, поганець підсил. розм., паразит підсил. розм.; підлотник, личина, гадюка, гад, гадина, змія, змій, зміюка підсил., лайл., зневажл.; капосник розм., пакосник розм., пакісник розм.; падло, падлюка, паршивець, паскуда, паскудник, плюгавець, собака, пес, стерво, супостат заст., шибеник заст.; свиня лайл., свинюка підсил. лайл., свиняка; ледащо, безбожник, нехрист, бусурман, бусурмен, невіра, недовірок, нечестивець, байстрюк, байстря, барбос, босяк, розбійник

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бусурман