безбожник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. людина, що не визнає існу­вання бога, не вірує в бога; безвірник ◆ [X р а п к о:] У церкву не ходять, дома — не моляться, як звір, скоти­на яка, живуть... Чого ж ви хочете від безбожників? Панас Мирний
  2. перен., розм. про безсовісну, погану людину ◆ Хто смів сказать, що не богиня ти [Сікстинська ма­донна]? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може? Франко

Синоніми[ред.]

  1. атеїст, безбожник, невіруючий, безвірник, безбожний рідко, нехрист
  2. негідник, мерзотник, поганець підсил. розм., паразит підсил. розм.; підлотник, личина, гадюка, гад, гадина, змія, змій, зміюка підсил., лайл., зневажл.; капосник розм., пакосник розм., пакісник розм.; падло, падлюка, паршивець, паскуда, паскудник, плюгавець, собака, пес, стерво, супостат заст., шибеник заст.; свиня лайл., свинюка підсил. лайл., свиняка; ледащо, безбожник, нехрист, бусурман, бусурмен, невіра, недовірок, нечестивець, байстрюк, байстря, барбос, босяк, розбійник

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]