бусурмен

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. бусурме́н бусурме́ни
Р. бусурме́на бусурме́нів
Д. бусурме́нові
бусурме́ну
бусурме́нам
З. бусурме́на бусурме́нів
Ор. бусурме́ном бусурме́нами
М. бусурме́нові
бусурме́ну
бусурме́нах
Кл. бусурме́ну бусурме́ни

бу-сур-ме́н

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1a.


Корінь: -бусурме́н-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те саме, що бусурман ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. бусурман, іновірець, гяур, нехристиянин, невіра, нехрист
  2. негідник, мерзотник, поганець підсил. розм., паразит підсил. розм.; підлотник, личина, гадюка, гад, гадина, змія, змій, зміюка підсил., лайл., зневажл.; капосник розм., пакосник розм., пакісник розм.; падло, падлюка, паршивець, паскуда, паскудник, плюгавець, собака, пес, стерво, супостат заст., шибеник заст.; свиня лайл., свинюка підсил. лайл., свиняка; ледащо, безбожник, нехрист, бусурман, бусурмен, невіра, недовірок, нечестивець, байстрюк, байстря, барбос, босяк

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]