собака

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. соба́ка соба́ки
Р. соба́ки соба́к
Д. соба́ці соба́кам
З. соба́ку соба́к
Ор. соба́кою соба́ками
М. на/у соба́ці на/у соба́ках
Кл. соба́ко соба́ки

со-ба́-ка

Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -собак-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Собака

Значення[ред.]

  1. свійська тварина родини собачих, яку використовують для охорони, на полюванні і т. ін. ◆ Чуючи такий ґвалт, собаки то брехали, а то вже стали вити. Г. Ф. Квітка-Основ'яненко
  2. перен., зневажл. зла, жорстока, недоброзичлива людина ◆ Собака, — вилаявся дід і блиснув своїми очима у бік уланів. Д. Бедзик
  3. перен., до чого той, хто досяг досконалості в чому-небудь; вміла, спритна, завзята в чомусь людина ◆ немає прикладів застосування.
  4. хижий ссавець родини собачих ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. собака, пес, цуцик розм., гавкун розм., псина розм., бровко розм., рябко розм., барбос розм.; цюцько розм., цюця; шавка; сука, сучка
  2. негідник, мерзотник, поганець підсил. розм., паразит підсил. розм.; підлотник, личина, гадюка, гад, гадина, змія, змій, зміюка підсил., лайл., зневажл.; капосник розм., пакосник розм., пакісник розм.; падло, падлюка, паршивець, паскуда, паскудник, плюгавець, собака, пес, стерво, супостат заст., шибеник заст.; свиня лайл., свинюка підсил. лайл., свиняка; ледащо, безбожник, нехрист, бусурман, бусурмен, невіра, недовірок, нечестивець, байстрюк, байстря, барбос, босяк, розбійник
  3. дока

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. тварина, ссавець

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від загальноіранського sabāka

Переклад[ред.]

свійська тварина родини собачих, яку використовують для охорони, на полюванні і т. ін.
зла, жорстока, недоброзичлива людина
той, хто досяг досконалості в чому-небудь
хижий ссавець родини собачих

Джерела[ред.]

У Вікіпедії є стаття


Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. соба́ка соба́ки
Р. соба́ки соба́к
Д. соба́ке соба́кам
З. соба́ку соба́к
О. соба́кой соба́ками
П. {{{prp-sg}}} {{{prp-pl}}}

со-ба́-ка

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -собак-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. собака (аналог укр. слову) [1]). ◆ немає прикладів застосування.
  2. собака (аналог укр. слову) [2]). ◆ немає прикладів застосування.
  3. комп. @ (ет, вухо).

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]


Гіпероніми[ред.]

  1. ссавці, тварина


Гіпоніми[ред.]

  1. боксёр, бульдог, дог, лайка, овчарка, пекинес

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від загальноіранського sabāka

Джерела[ред.]