гук

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина обм. ч.
Н. гу́к гу́ки гу́ки
Р. гу́ка гу́ків гу́ків
Д. гу́ку
гу́кові
гу́кам  —
З. гу́к гу́ки гу́ки
Ор. гу́ком гу́ками  —
М. гу́кі гу́ках  —
Кл. гу́ке* гу́ки*  —

гу́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -гук-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. сукупність багатьох звуків різної частоти й сили; сильний поклик. ◆ немає прикладів застосування.
  2. безладне звучання людських голосів; звук людського голосу; сильний звук, шум, створюваний яким-небудь предметом. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. какофонія

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

сукупність багатьох звуків
безладне звучання людських голосів

Джерела[ред.]

Білоруська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник, чоловічий рід.

Закінчення: -?.

Вимова[ред.]

  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості[ред.]

    Значення[ред.]

    1. ◆ немає прикладів застосування.

    Синоніми[ред.]

    Антоніми[ред.]

    Гіпероніми[ред.]

    Гіпоніми[ред.]

    Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

    Споріднені слова[ред.]

    Найтісніша спорідненість

    Етимологія[ред.]

    Від ??

    Джерела[ред.]

    • Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубчінського.