горнець
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Іменник, чоловічий рід.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. те ж саме, що горщик ◆ Навіть горнець свій і залізну ложку в тій самій скринці мав. Іван Франко ◆ I кожен, звичайно, щось йому нiс - той хутро, той жита чи горнець меду, а хто куни чи й гривню. Семен Скляренко, «Святослав»
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми: горнятко
- іменники: горно, горновий, горнило, го́рен, го́рень, го́ринь, го́рон, горне́шник, го́рник, горнар, горнець
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Література[ред.]
- Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.