горник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. го́рник го́рники
Р. го́рника го́рників
Д. го́рникові
го́рнику
го́рникам
З. го́рник го́рники
О. го́рником го́рниками
М. на/у го́рнику на/у го́рниках
К. го́рнику* го́рники*

го́р-ник

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.


Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. піч, у якій випалюють горшки. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Література[ред.]

Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.