Перейти до вмісту

горно

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. го́рно го́рна
Р. го́рна го́рен
Д. го́рну го́рнам
З. го́рно го́рна
Ор. го́рном го́рнами
М. го́рні го́рнах
Кл. го́рно* го́рна*

го́р-но

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1*a^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -горн-; закінчення: .

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. проста відкрита піч для нагрівання або плавлення металів; піч для обпалення керамічних виробів ◆ На Княжу Слободу, де за всіма відомостями гульбував Василь, кілька раз посилали гінців із записками Оксена, в яких найсуворішим словом вимагалося, щоб коваль негайно повертався в село і роздував горно. Тютюнник]], «Вир»
  2. частина шахтної печі (доменної, вагранки і т.і.), над якою згоряє паливо і плавиться метал. ◆ Хто ж має сумнів — стань на горно, вік постій, тоді переконаєшся, від чого носи в горнових синіють… О. Т. Гончар, «Собор» ◆ Кілька років ганяєш вагонетку, і аж після того візьмуть тебе на горно, тобто до печі, до святої святих. О. Т. Гончар, «Собор»
  3. перен. обставини, за яких випробовується людина. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

[ред.]
  1. горни́ло, гартовня, гартувальня, кузня
  2. -
  3. -

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Холоніми

[ред.]
  1. доменна піч, вагранка

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість


Етимологія

[ред.]

Від Шаблон:етимологія:горно

Переклад

[ред.]
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів

Література

[ред.]
  • Новий тлумачний словник української мови 42 000 слів. Укладачі В. Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.

Джерела

[ред.]