горнешник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	горне́шник	горне́шники
Р.	горне́шника	горне́шників
Д.	горне́шнику горне́шникові	горне́шникам
З.	горне́шник	горне́шники
Ор.	горне́шником	горне́шниками
М.	на/в горне́шнику	на/в горне́шниках
Кл.	горне́шнике*	горне́шники*

гор-не́ш-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -горн-; суфікси: -еш-ник.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ганчірка, якою беруть гарячий горщик з печі. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: горня́, горня́тко ін. іменники: го́рно, го́рен, го́рень, го́ринь, го́рон, го́рник, горнар, горне́ць

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Література

• Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.

Див. також

• прихватка