дорожник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. доро́жник доро́жники
Р. доро́жника доро́жників
Д. доро́жникові
доро́жнику
доро́жникам
З. доро́жника доро́жників
О. доро́жником доро́жниками
М. доро́жникові
доро́жнику
доро́жниках
К. доро́жнику доро́жники

до-ро́ж-ник

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1a.


Корінь: -дорож-; суфікс: -ни-к-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. збірн. особа, зайнята у дорожній галузі ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. шляховик, (при ремонтних роботах) ремонтник, (в цілому про транспортну галузь) транспортник

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

[ред.]

  1. … (аналог укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Джерела[ред.]