екзорцизм

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. екзорци́зм екзорци́зми
Р. екзорци́зму екзорци́змів
Д. екзорци́змові
екзорци́зму
екзорци́змам
З. екзорци́зм екзорци́зми
Ор. екзорци́змом екзорци́змами
М. на/у екзорци́зму на/у екзорци́змах
Кл. екзорци́зму* екзорци́зми*

ек-зор-ци́зм

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -екзор-; суфікси: -ц-и́зм-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. рел. капелан, ◆ екзорцизм — релігійний обряд вигнання злих духів із одержимої людини (метемпсихоз) з метою звільнення людини від одержимості
  2. чаклунство

Синоніми[ред.]

  1. вправність від лат. «екзерциції»
  2. чаклунство

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Походить від гр. ἐξορκισμός Шаблон:етимологія:ἐξορκισμός.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття
  • «Словник чужослів (знадібки)», Павло Штепа (УВАН та НТШ), вид. «Іван Гладун і сини», м. Торонто, 1977 р. стор. 98
  • (том XI серія: Матеріяли української мови), «Правописний словник», Григорій Голоскевич, вид. Наукового Товариства Т. Г. Шевченко (за нормами українського правопису Всеукраїнської Академії Наук, м. Харків-1929 р.), видання дванадцяте, м. Нью-Йорк - Париж-Сидней-Торонто-Львів, 1994 р. стор. 112 ISBN 5-7707-4313-1
  • Яценко Н. Е., «Толковый словарь обществоведческих терминов», г. СПб., 1999 г. російська