екзорцизм
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | екзорци́зм | екзорци́зми |
| Р. | екзорци́зму | екзорци́змів |
| Д. | екзорци́змові екзорци́зму |
екзорци́змам |
| З. | екзорци́зм | екзорци́зми |
| Ор. | екзорци́змом | екзорци́змами |
| М. | на/у екзорци́зму | на/у екзорци́змах |
| Кл. | екзорци́зму* | екзорци́зми* |
ек-зор-ци́зм
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -екзор-; суфікси: -ц-изм-
Вимова[ред.]
- МФА: [ɛɡ.zɔʁ.sizm]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- рел. капелан, ◆ екзорцизм — релігійний обряд вигнання злих духів із одержимої людини (метемпсихоз) з метою звільнення людини від одержимості
- чаклунство
Синоніми[ред.]
- вправність від лат. «екзерциції»
- чаклунство
Антоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Походить від гр. ἐξορκισμός Шаблон:етимологія:ἐξορκισμός.
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |
Джерела[ред.]
- «Словник чужослів (знадібки)», Павло Штепа (УВАН та НТШ), вид. «Іван Гладун і сини», м. Торонто, 1977 р. стор. 98
- (том XI серія: Матеріяли української мови), «Правописний словник», Григорій Голоскевич, вид. Наукового Товариства Т. Г. Шевченко (за нормами українського правопису Всеукраїнської Академії Наук, м. Харків-1929 р.), видання дванадцяте, м. Нью-Йорк - Париж-Сидней-Торонто-Львів, 1994 р. стор. 112 ISBN 5-7707-4313-1
- Яценко Н. Е., «Толковый словарь обществоведческих терминов», г. СПб., 1999 г. російська