есхатокол

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. есхатоко́л есхатоко́ли
Р. есхатоко́ла есхатоко́лів
Д. есхатоко́лові
есхатоко́лу
есхатоко́лам
З. есхатоко́л есхатоко́ли
Ор. есхатоко́лом есхатоко́лами
М. на/у есхатоко́лу на/у есхатоко́лах
Кл. есхатоко́лу* есхатоко́ли*

ес-ха-то-ко́л

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -есхатокол-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. юр. кінцева чи заключна частина умовного формуляру документа, яка містить такі дані: місце видачі документа, час, а також апрекацію — заключне побажання ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. формуляр, документ

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Спеціальні історичні дисципліни: довідник, навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Київ: Либідь, 2008. — С. 188-189.